Кто такой теософ? “Нетрудно стать теософом. Любой человек средних умственных способностей и склонный к метафизике; ведущий чистый не эгоистический образ жизни и находящий больше радости в помощи ближнему, чем в получении помощи самому; кто всегда готов поступиться своими желаниями ради блага других; кто любит Истину, Добро и Мудрость ради них самих, а не из-за выгод, которые они могут принести, – ТОТ ТЕОСОФ”.
Е.П. Блаватская “Практический оккультизм”
– [2016] – [2017] – [2018] – [2019] – [2020] –
– [2021] – [2022] – [2023] – [2024] –
28.03.2025.року «… ми вважаємо, що хороша книга, яка дає людям їжу для роздумів, яка зміцнює та очищує їх уми, яка дозволяє їм зрозуміти ті істини, які вони невиразно відчувають, але не можуть висловити, приносить реальну та відчутну користь.
Ми завжди вітаємо тих, хто бере участь у розповсюдженні нашої літератури. … Таким чином вони допомагають роботі Теософського Товариства».
«Ключ до Теософії», розділ XII, «Що таке практична теософія?»
21.03.2025.року « Немає такої небезпеки, яку не могла б подолати безстрашна відвага; немає такого випробування, через яке не могла б пройти бездоганна чистота; немає таких труднощів, які не міг би здолати сильний інтелект. Для тих, хто перемагає є винагорода, про яку не можна говорити – сила благословляти і рятувати людство; для тих, хто зазнає невдачі, є інші життя, в яких може прийти успіх».
«Голос Безмовності»
14.03.2025 року «Вся суть Істини не може бути передана з вуст на вухо. І жодне перо не може описати її, навіть те, що записує янгол, якщо не знайде відповідь у святині свого власного серця, у найпотаємніших глибинах своєї Божественної інтуїції».
«Таємна Доктрина», том I
07.03.2025 року «Для того, щоб зробити активним внутрішнє Бачення, учень повинен очистити всю свою природу – моральну, ментальну і фізичну. Чистота Розуму має більше значення, ніж чистота тіла. Якщо упадхи цього Розуму не є ідеально чистим, він не може зберігати спогади, що приходять з Вищого плану».
«Зібрання творів», том 12 (с. 549)
27.02. 2025 року. «Все наше братерство теософів має прагнути до ідеалу загального братерства всього людства, до впровадження загального миру, до зміцнення людинолюбства, до знищення матеріалізму, грубого безвір’я та егоїзму, що заїдають наш вік …»
.
З листів 1877-1878 рр.
20.02.2025 року. «Не потрібно метафізики чи освіти, щоб змусити людину зрозуміти широкі істини карми та перевтілення. Закон карми – це закон причин і наслідків. «Що посієш – те й пожнеш». Благі вчинки приносять щастя, а злодіяння приносять нещастя. Карма – це безпомилковий закон, що регулює вплив причин на фізичному, ментальному та на духовному плані Буття.
Якщо ми будемо пам’ятати про це, то почнемо розвивати поняття відповідальності, починаючи зі звичайного, повсякденного життя, у звичних сферах діяльності – в сім’ї, на роботі, у стосунках з іншими людьми, до нескінченності, адже ми відповідальні не лише перед собою, а й перед Космосом».
«Ключ до Теософії»
13.02.2025 року «Теософ – це той, хто дає нам теорію Бога або дій Бога на основі не одкровення, а власного натхнення. У цьому сенсі кожен великий мислитель і філософ, а особливо – кожен засновник нової релігії, філософської школи або секти обов’язково теософ. Тому теософія і теософи існували ще відтоді, як перший проблиск думки, що зароджується, змусив людину інстинктивно шукати засоби вираження власної незалежної думки».
Стаття «Що таке Теософія?»
06.02.2025 року. «… І Воля і бажання – абсолютні творці, які формують саму людину та її оточення. Але Воля творить розумно, а бажання ж – сліпо і несвідомо. Тому людина творить себе за зразком своїх бажань, якщо не творить своєю Волею за подобою Божественною, яка є дитя світла. Задача людини – пробудити Волю, зробити її своєю правителькою, яка допоможе очистити бажання».
Стаття «Воля і бажання»
31.01.2025. «Запитуючий. Що ж було метою цієї (Теософської) системи?
Теософ. Насамперед, відобразити певні великі моральні істини у своїх послідовниках і у всіх тих, хто був «люблячими істину». З того часу Теософське Суспільство прийняло девіз: «Немає релігії вищої за Істину»… Одна з трьох цілей сучасного Теософського Товариства: примирити всі релігії, секти та нації загальною системою етики, заснованої на вічних істинах».
«Ключ до Теософії»
24.01. 2025. «Природа завжди працює над тим, щоб перетворити неорганічне і неживе, позбавлене розуму і свідомості, в органічне, розумне і свідоме; і у людини має бути така ж мета. У своєму великому русі Природа, як іноді здається, все руйнує, але це – руйнування заради створення. Каміння розсипається в порох, елементи об’єднуються, змінюючись, але все це – кроки, які ведуть шляхом еволюції. Природа не буває руйнівною у жодному зі своїх проявів, ні в жодний момент часу, вона творча.
Людина має бути такою ж».
Додатковий матеріал до «Бесід про окультизм»
17.01.2025 «Наука – це пошуки відкриття порядку, який проявляється у зовнішньому світі. Досягши певної стадії, наука повинна або змішатися з метафізикою, або залишитися емпіричною і незабаром стати нерухомою. … Метафізика вселяє в нас впевненість у те, що єдину реальність фактів потрібно шукати і знаходити в абсолютності божественної ДУМКИ».
Вюрцбурзький рукопис
10.01.2025 «Є шлях крутий і тернистий, сповнений всіляких небезпек, – але все ж таки шлях; і веде він до Серця Всесвіту. Я можу розповісти, як знайти Тих, хто покаже Вам таємний хід, що веде тільки всередину… . Того, хто невпинно пробивається вперед, чекає невимовна нагорода: сила дарувати людству благословення і порятунок. Того ж, хто зазнає невдачі, чекають інші життя, в яких може прийти успіх
Запис, знайдений у письмовому столі ОПБ.
Сільвія Кренстон
03.01. 2025 «Від Богів до людей, від Світів до атомів, від Зірок до швидкоплинного світла, від Сонця до життєвого тепла найменшої органічної істоти – світ Форми та Буття є неосяжним ланцюгом, ланки якого пов’язані між собою. Закон Аналогії є першим ключем до проблеми світу, і ці ланки повинні бути вивчені за порядком і в їхніх окультних взаємовідносинах».
«Таємна Доктрина», частина III, відділ XIII, «Сили -види руху чи Розуми?»
27.12.2024 року. «Ми завжди говорили, що істинним адептом, розвиненою людиною треба стати, – її не можна зробити. Тому цей процес пов’язаний із зростанням через еволюцію, а це неминуче включає певні страждання. Далі, ідея зростання включає також ідею розпаду, внутрішня людина повинна постійно прориватися через оболонку, що огортає її, або оправу, і це розривання також неминуче супроводжується стражданням, якщо не фізичним, то розумовим, інтелектуальним»
.
Стаття «Духовне зростання»
20.12.2024. «Мудрість зверху сходить на тих, хто залишив на порозі увесь свій егоїзм, аж до останнього атома… Адже це древній, дуже древній трюїзм. Природа розкриває свої найбільш сокровенні секрети і дає істинну мудрість тільки тому, хто шукає істину заради самої істини і хто жадає знання для того, щоб змусити його служити людям…».
Стаття «Двоїстий аспект Мудрості»
13.12.2024. «Наш обов’язок підтримувати в людині життя його духовної інтуїції. І при цьому протистояти та протидіяти – після відповідних досліджень та доказів їхньої ірраціональної природи – забобонам у будь-якій формі – релігійним, науковим або соціальним, і перш за все святенництву, будь то чи релігійне сектантство чи віра в чудеса і щось надприродне».
«Ключ до теософії», розділ III, Робоча система
Теософського Товариства
06.12.2024. «Людство ділиться на Богом натхненних людей та на нижчі сутності. Різниця в розумових здібностях між арійськими й іншими цивілізованими народами і такими дикунами, як, наприклад, островітяни Південного Моря, не пояснюється жодними іншими причинами.
Ніяка кількість культури, ніяке число поколінь, вихованих серед цивілізації, не могло б підняти такі людські зразки, як бушмени і веддха з Цейлону і деякі племена Африки на той розумовий рівень, на якому стоять арійці, семіти і, так звані, туранці.
«Священна іскра» відсутня в них, а лише вони є зараз єдиними нижчими расами на цій Планеті, і на щастя, – завдяки мудрому урівноваженню Природи, яка постійно працює в цьому напрямку – вони швидко вимирають.
Істинно, людство від єдиної крові, але не від однієї сутності.
Ми є парникові, штучні, прискорені в рості своєму рослини в Природі, несучи в собі іскру, яка в них знаходиться в латентному стані».
Таємна Доктрина», том II, «Антропогенезіс»,
розділ «Прокляття з філософської точки зору»
29.11.2024. «Фактично, обов’язок кожного захищати свого побратима, вжаленого в його відсутність отруйним язиком; і загалом слід утримуватися від осуду інших – це життя і душа практичної теософії, бо такий спосіб дії – це провідник на вузький Шлях «вищого життя», того життя, яке веде до тієї мети, якої ми бажаємо досягти.
Милосердя, доброта і сподівання – ось три богині, які панують над цим життям».
Стаття «Чи є осуд боргом?»
22.11. 2024. «… теософи поважають усі релігії, а у відношенні релігійної етики Ісуса відчувають глибоке захоплення. По іншому й бути не може, бо ці настанови, що дійшли до нас, – ті ж самі, яким вчить і теософія. Так що в тій мірі, в якій сучасне християнство домагається бути практичною релігією, якій навчав Ісус, теософи з ним усім серцем і діють з ним заодно. І в тій мірі, в якій воно йде проти цієї простої і чистої етики, теософи являються його опонентами».
«Лист Архієпископу Кентерберійському –
привіт від «Люцифера»!
15.11.2024. «Езотерична філософія вчить, що все живе і має свідомість, але не стверджує, що все життя і свідомість тотожні зі свідомістю людини або навіть тваринних сутностей. Ми розглядаємо життя, як єдину форму існування, яка проявляється в тому, що іменується матерією; або в тому, що, неправильно поділяючи, ми називаємо в людині Дух, Душа і Матерія.
Матерія є провідником для проявлення Душі на цьому плані існування. Душа ж є провідник на Вищому плані для проявлення Духу, і ці троє є трійця, синтезована життям, що насичує їх всіх».
«Таємна Доктрина», том I, ст. 1, шлока 9
08.11.2024. «наближається час, коли залишаться лише три великі типи людей. це станеться, перш ніж настане зоря шостої корінної раси; ці три типи наступні – білі (арійці, п’ята корінна раса), жовті та африканський негр – з їх схрещуваннями (атланто – європейськими підрозділами). червоношкірі, ескімоси, папуаси, австралійці, полінезійці та ін. – всі вимирають»
«Таємна Доктрина», ч. II, відділ VII,
«Наукові і геологічні докази про існування декількох потоплених материків»
01.11.2024. «Головне – усунути багате джерело злочинності та аморальності, що полягає у віруванні, що можна уникнути наслідків своїх власних вчинків. Раз навчіть людей цим найвеличнішим із усіх законів – законам карми і реінкарнації – і, крім того, почуттю справжньої людської гідності, і вони відвернуться від зла і будуть уникати його так само, як фізичної небезпеки».
«Ключ до Теософії», розділ XII
25.10.2024. «Ніщо в Природі не може існувати без своєї протилежності, і ніяке уявлення про те, що таке день, світло і добро, не могло б виникнути у вашій свідомості, не будь ночі, темряви і зла, які складають для них контраст і противагу».
Стаття «Махатми теософії»
18.10.2024. «Промовляє учень: Скажи, Вчителю, що повинен робити я, щоб мудрості досягти? Що робити мені, о мудрий, щоб досягти досконалості?
Вчитель: Шукай шлях. Але, о лану, будь чистий серцем перш, ніж почнеш ти мандрівку свою. Перед тим, щоб зробити перший крок, ти повинен навчитися відрізняти реальне від хибного і те, що приходить від того, що перебуває вічно. Але більш за все вчись ти відрізняти пізнання розуму від мудрості душі – вчення Серця від вчення Ока».
Книга «Два шляхи»
11.10.2024 «Людина, в якій інтелектуальне життя переважає над тваринним життям, півднялася над буденністю, але вона все-таки поки залишається ще у владі бажання. Якщо учень розраховує одним лише зусиллям стати байдужим, то наслідком буде його падіння у бездонну прірву.
Оволодівайте новим ланцюгом бажань, більш чистих, широких, шляхетніших, і тоді твердою ногою ступите на драбину. Тільки на останній і найвищій сходинці драбини, у самого входу у Божественне життя, можна утримати те, що не має ні матерії, ні існування».
Стаття «Три бажання»
04.10.2024 «Багато є «застарілих релігійних забобонів» Сходу, над якими західні народи часто і нерозумно насміхаються; але ні над чим не насміхалися так багато і ніщо не зазнавало такої повної зневаги, як повага східних народів до життя тварин. Любителі м’яса не можуть симпатизувати тим, хто абсолютно відмовляється від нього.
Ми, європейці, є нацією цивілізованих варварів, і між нами і нашими предками, що жили в печерах, які висмоктували кров і кістковий мозок з неварених кісток, лежить лише кілька тисячоліть. Таким чином, природно, що ті, хто так мало цінує людське життя під час частих і несправедливих воєн, не звертають уваги на смертельні агонії тварин і щоденне принесення в жертву мільйонів невинних й безневинних життів.
Стаття «Чи є душа у тварин?»
26.09.2024 «Щоб усвідомити собі хоча б найзагальніші поняття про людську Карму, необхідно виділити з її складного складу ТРИ РОЗДІЛИ СИЛ, які будують людську долю, а саме:
ПЕРША СИЛА. ДУМКА ЛЮДИНИ
ДРУГА СИЛА. БАЖАННЯ І ВОЛЯ ЛЮДИНИ
ТРЕТЯ СИЛА. ВЧИНКИ ЛЮДИНИ
Коли людина повністю зрозуміє ці ТРИ СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ, з яких утворюється Закон Карми, і навчиться застосовувати своє Знання, тоді вона стане творцем свого майбутнього, паном над своєю долею, здатною будувати її в міру свого Знання і Волі.
ВИВЧЕННЯ КАРМИ – НАЙВАЖЧА З УСІХ НАУК»
«Закон Карми, або Закон Причин і Наслідків»
19.09.2024 «Правильний мотив для пошуку самопізнання це той, що стосується знання, а не самого себе. Самопізнання варто шукати в силу того, що воно є знанням, а не в силу того, що воно стосується самого себе. Головна умова для набуття самопізнання – чиста любов. Шукайте знання заради чистої любові, і самопізнання зрештою увінчає зусилля. Той факт, що учень стає нетерплячим, є доказом того, що він працює за винагороду, а не за любов. І це, у свою чергу, доводить, що він не служить великій перемозі, приготованій тим, хто справді працює задля чистої любові».
Стаття «Практичний окультизм»
12.09.2024 «Місяць зараз є покидьком, тінню, привабливою новим тілом, якому передані його життєві сили та принципи. Він приречений тепер протягом довгих століть переслідувати Землю, залучаючи своє породження і будучи сам, залучений ним.
Постійно вампиризуємий своїм породженням, він помщає йому (тілу), просочуючи його своїми невидимими, згубними і отруйними впливами, випромінюваними окультною стороною його природи. Бо він мертвий, проте ще живе тіло. Частинки його трупа, що розкладається, сповнені діяльним і руйнівним життям, хоча створене ними (частинками) тіло тепер позбавлене душі і неживе».».
«Таємна Доктрина», т. I, відділ «Деякі помилкові уявлення, що раніше опубліковані, і стосуються планет, кіл та людини »
05.09.2024 «… для того, щоб етичну систему можна було вважати прийнятною, вона повинна передусім вимагати від людини особистої відповідальності за кожен усвідомлений прояв її індивідуальної волі. … Кожна мисляча людина повинна відчувати зростання своєї моральної свідомості, що відокремлює її сьогодення від минулого: хоча ідентифікуюча її особистість залишається колишньою, вона відзначає проходження своєї моральної природи через чітко окреслені етапи, що відрізняються за рівнем усвідомленості своїх дій та відповідальності за них».
Стаття «Наказ безсмертним». Роздуми про Карму
30.08.2024 «Почуття відповідальності вселяється присутністю світла вищого Его. Так як Его в своєму циклі перевтілень стає все більш і більш індивідуалізованим, воно все більше і більше навчається через страждання усвідомлювати свою власну відповідальність, внаслідок чого воно врешті-решт знову набуває самосвідомості, свідомості всіх Его цілого Всесвіту. Абсолютна істота, щоб відчувати або представляти все це, має пройти через усі випробування – індивідуально, не колективно – для того, щоб вона по поверненні мала б те ж усезнання, що й Вселенський Розум, плюс пам’ятала про все те, через що вона пройшла».
«Інструкції для учнів внутрішньої групи», засідання XIV
23.08.2024 «Думка має самопороджувальну силу, і коли розум твердо дотримується однієї думки, він забарвлюється нею … . Думка будує характер людини і дозволяє людській особистості досягти повної внутрішньої гармонії, досягти самореалізації. Наші думки, діючи на нас самих, створюють наш розумовий і моральний характер … ».
«Деякі вказівки для щоденного користування»
16.08.2024 «У нашому розумінні внутрішня людина і є той єдиний Бог, якого може пізнати людина. І як може бути інакше? Прийміть наш постулат, що Бог – це поширений всюди нескінчений Принцип, тоді як може людина уникнути того, щоб не бути повністю ввібраним Божеством і в Божество? Ми називаємо нашим «Отцем Небесним» ту божественну Сутність, яку ми усвідомлюємо всередині себе, у своєму серці та духовній свідомості».
«Ключ до Теософії»
09.08.2024 «Ми стверджуємо, що божественна іскра в людині, наша «духовна індивідуальність», є, по суті, одним цілим із Всезагальним Духом, і тому практично всевідаюча, але вона не може проявити своє знання через обмеження матерії. Що менше цих обмежень …, то повніше може проявити себе глибинне «Я» на цьому плані».
«Таємна Доктрина»
02.08.2024 «Абсолют. Єдине є безперервне коло (кільце) без кола, тому що воно ніде і скрізь. Універсальний Принцип, Бутійність, Всесвітня, вічно незбагненна Присутність, основний Корінь Космосу і сам Космос, нерозділене і неподільне Все – корінь усієї Природи, видимої та невидимої, об’єктивної та суб’єктивної. Абсолютна свідомість»
«Теософський словник»
26.07.2024 «Радикальна єдність глибинної сутності кожної складової частини утворень у природі від зірки до атома мінералу, від найвищого Дхіан-Чохана до найменшої інфузорії, у найповнішому прийнятті цього терміну, і незалежно від того, чи то застосовано до духовного, інтелектуального або фізичного світу – це єдиний фундаментальний закон в окультній науці».
«Таємна Доктрина», том I
19.07.2024 «Все в цьому Всесвіті, у всіх його царствах, має свідомість, тобто обдаровано свідомістю, властивою його виду і на його плані пізнання.
Ми, люди, повинні пам’ятати, що якщо ми не вловлюємо ознак свідомості, які ми могли б визнати, як такі, скажімо, в камінні, то все ж ми не маємо права говорити, що свідомість відсутня в них. Немає такої речі, як «мертва» або «сліпа» матерія, бо не існує «сліпого» чи «несвідомого» Закону».
«Таємна Доктрина», том I
12.07.2024 «… Всесвіт і все в ньому – моральне, розумове, фізичне, психічне чи духовне – побудовано на досконалому законі рівноваги і гармонії. … в гармонійних періодичних кругообігах сфер доцентрова сила не могла б проявитися без відцентрової, і всі форми і їх прогрес – продукти цієї двоїстої сили, що діє в природі.
Дух (чи Буддхи) – це доцентрова сила, а душа (Манас) – відцентрова духовна енергія; і щоб дати єдиний результат вони повинні бути в досконалому союзі і гармонії».
«Ключ до Теософії», глава X, розділ «Це вчення є в Євангелії від Іоанна»
05.07.2024 «… Більшість людей … нічого не знали ні про саме Товариство, ні про його мотиви, цілі й переконання. З самого свого початку світ не бачив в теософії нічого, крім якихось чудових явищ, в які не вірять дві третини людей, які не є спіритуалістами. Дуже швидко Товариство стало сприйматися як організація, що претендує на володіння «чудовими» силами. Світ ніколи не розумів, що воно вчило повній зневірі у дива або навіть у можливість таких … .».
«Ключ до Теософії», глава XIII, розділ «Чому ж існує таке сильне упередження проти Теософського Товариства»
28.06.2024 «… Смерть слідує за своїми оболонками до тих пір, поки не досягне межі матеріального світу, якою є область ментального світу під назвою Девачан. Наслідки минулого життя перетворяться у причини, що увійдуть у накопичену і зрілу карму майбутнього втілення. Наслідки лиходійства, поганих думок і поступків минулої особистості виступають в якості танхічних (людських) елементалів, які чекають у порога Девачана на Его, яке об’єднавшись з астральною формою, спрямовується у зародження».
«Інструкції для учнів внутрішньої групи», розділ
«Розвтілення (смерть) особистості»
21.06.2024 «Запитуючий. Але, хто ж все-таки кожен раз створює Всесвіт?»
Теософ. Ніхто його не створює. Наука назвала б цей процес еволюцією; дохристиянські філософи і сходознавці називали його еманацією; ми ж, окультисти і теософи, бачимо в ньому лише універсальну і вічну реальність, яка періодично відображається в нескінчених глибинах простору. Це відображення, яке ви розглядаєте як предметний матеріальний Всесвіт, ми вважаємо лише тимчасовою ілюзією, і ні чим іншим. Лише те, що вічно, реально».
«Ключ до Теософії», розділ IV, глава «Еволюція і ілюзія»
14.06.2024 «Абсолютна Істота, щоб мати уявлення про все або почуття його, має пройти через всі випробування особисто, не колективно, для того щоб вона після повернення володіла б тим же всезнанням, що і Вселенський Розум.
Отже, ми маємо завжди акцентувати нашу відповідальність. Почуття відповідальності є початок Мудрості, доказ того, що ахамкарана починає зникати, починає зникати почуття роз’єднаності».
«Інструкції для учнів внутрішньої групи»
07.06.2024 «Таємниця, що відноситься до високодуховних Предків Божественної людини, що знаходиться всередині земної людини, дуже велика. Натяки на його подвійне створення є в Пуранах, хоча езотеричне значення може бути зрозуміле лише шляхом зіставлення багатьох описів, читаючи їх у їх символічному та алегоричному характері».
«Таємна Доктрина», том II, станца 3
31.05.2024 «Метою шукача духовної Мудрості є сходження на більш високий план Буття; він повинен стати новою людиною; у всіх відносинах більш досконалою, ніж зараз, і якщо йому це вдасться, відповідно збільшиться сила і діапазон його здібностей та можливостей, так само, як у видимому світі ми знаходимо, що кожна стадія на сходах еволюції відзначена зростанням здібностей.
… для духовного зростання, перш за все потрібні знання; знання закладені у книгах; і повинні прикладатися на практиці. … Так розвинеться впевненість і здатність мислення».
Стаття «Духовний прогрес», журнал «Теософіст», травень 1885 року
24.05.2024 «Думка – це енергія … Думка виникає перш за бажання. Думка впливає на мозок, мозок на орган, і потім прокидається бажання. Не зовнішній стимул породжує бажання. Тому думка має бути вбита перш, ніж може бути породжене бажання.
Учень має стояти на варті над своїми думками. П’ятихвилинне мислення може занапастити п’ятирічну роботу, і хоча ця п’ятирічна праця може бути пройдена швидше вдруге, все таки час втрачено».
«Енциклопедія Таємної Доктрини»
17.05.2024 «Той, хто вважає себе більш святим, ніж будь-хто інший; той, хто таїть у собі гордість за свою непричетність до пороку чи дурості; той, хто вважає себе мудрим або якимось іншим чином підносить себе над своїми товаришами, негідний для учнівства. Ти повинен стати як дитя, перш ніж зможеш вступити до Царства Небесного. Доброчесність і мудрість – явища піднесені, але якщо вони породжують гордість і почуття відокремленості від решти людства, вони суть лише змії твого «я», що набули більш привабливого вигляду. Перше з правил – це пожертвування своїм серцем та його емоціями; це передбачає досягнення рівноваги, непохитної особистими емоціями».
«Деякі вказівки для щоденного користування»
10.05.2024 «В дусі злочини відбуваються так само явно, як і в діяннях тіла. Той, хто з будь – якого приводу ненавидить іншого, хто насолоджується помстою, хто не прощає образи, сповнений духом вбивства, хоча ніхто може і не знати цього».
«Деякі вказівки для щоденного користування»
03.05.2024 «Не може насіння Мудрості пустити паросток і розвиватися в безповітряному просторі. Щоб жити і досвід пожинати, РОЗУМУ потрібні і ширина і глибина, а також і опора, щоб прямувати до Душі Алмазної.
Опори тієї не шукай у межах Майї, але, над ілюзіями піднявшись, САТ вічне і незмінне шукай, не довіряючи хибному уяви своєї».
«Два шляхи»
26.04.2024 «Учень: чи існує якийсь певний склад розуму, який слід розвинути тому, хто хоче осягнути окультне в Природі?
Мудрець: Такий склад розуму може бути визначений як Воля, що дає змогу досліджувати реальність речей. Свідомість повинна звільнитися від звичних формальностей і умовностей життя, навіть, якщо зовні здається, що людина підкоряється їм усім, і твердо засвоїти Істину, що Людина подібна до Всесвіту і несе в собі частинку Вищої Істоти. Від того, як це буде досягнуто, залежить чистота сприйняття Істини. Усвідомлення цього неминуче приводить нас до висновку, що всі інші люди і істоти пов’язані з нами, і це позбавляє нас егоїзму, що є наслідком уявлень про власну винятковість. Коли стане зрозумілою Істинна Єдність, розум звільниться від оцінок, що виникають у результаті фарисейських міркувань про те, що хтось кращий за свого сусіда, і стане більш чистим і вільним у діях».
«Бесіди про окультизм»
19.04.2024 «Почуття відповідальності вселяється присутністю Світла найвищого Его. Так як Его в своєму циклі перевтілень стає все більш і більш індивідуалізованим, воно все більше і більше вчиться через страждання усвідомлювати свою власну відповідальність, внаслідок чого воно врешті-решт знову набуває самосвідомості, свідомості всіх Его цілого Всесвіту. Абсолютна істота, щоб мати уявлення про все або почуття його, повинна пройти через всі випробування індивідуально, не колективно, щоб вона по поверненні, мала б те ж всезнання, що і Вселенський Розум, плюс пам’ять про те, через що вона пройшла. Отже ми завжди повинні наголосити на нашій відповідальності. Почуття відповідальності є початком мудрості, доказ того, що ахамкара починає зникати, початок втрати відчуття роз’єднаності».
«Інструкції для учнів внутрішньої групи»
12.04.2024 «Зірки притягують від нас все до себе, а ми від них до себе… Тіло – дерево, а життя вогонь, що сходить подібно до світла від зірок і з неба. … Все, що стосується духовного світу, має прийти до нас через зірки, і якщо ми з ними в дружбі, ми можемо здійснювати найбільші магічні діяння. …
Як вогонь проходить через залізну піч, так зоряний вогонь проходить через людину з усіма своїми властивостями; він проникає в неї, як дощ проникає в землю, яка внаслідок цього приносить плоди.
Зауважте, що зірки оточують всю Землю цілком, як шкаралупа оточує яйце; через шкаралупу проникає повітря і доходить до центру світу».
«Викрита Ізіда», том I, розділ «Словник термінів»
05.04.2024 «Думка має самопороджувальну силу, і коли розум твердо дотримується однієї думки, він забарвлюється нею … Думка будує характер людини і дозволяє людській особистості досягти повної внутрішньої гармонії, досягти самореалізації. Наші думки, діючи на нас самих, створюють наш розумовий і моральний характер …».
«Деякі вказівки для щоденного користування»
29.03.2024 «У людства з часів давнини жило переконання в існуванні особистої духовної сутності в кожній фізичній людині … Це переконання – не сліпа віра і не забобон, а лише присутнє інстинктивне почуття близькості іншого – духовного і невидимого світу, який, хоч і є суб’єктивним для почуттів зовнішньої людини, абсолютно об’єктивний для внутрішнього Я».
«Викрита Ізида», том II, розділ XII
22.03.2024 «… Теософія вчить, що в еволюційному розвитку Планети настає період, коли стає необхідним втручання Вищих Розумів, бо Природа, надана сама собі, не може продовжувати свій подальший розвиток без зовнішньої допомоги; вона не може створити мислячої, самосвідомої людини. …
З усіх великих підрозділів Дхіан-Коганів найбільше відношення до людства, для його розвитку мають ті, яких в Індії називають Кумарами; вони з’являються для просування людства. Ці Великі Мудреці добровільно втілюються в смертні тіла, щоб допомогти людській расі в її висхідному просуванні. Без Божественних Вчителів та просвітителів людство виробило б якості, які б привели його на ще нижчий рівень існування …».
«Таємна Доктрина», том I, книга I
15.03.2024 «Теософія може означати Божественну Мудрість, сприйняту у зміненому стані, а чи не ту, яку можна вивчати у книгах. Швидше за сукупність знань, ця якість чи стан досягається окремими особами. У термінології, що використовується в «Голосі Безмовності», Теософія розглядається як Мудрість Душі, що асоціюється з Вченням Серця. Теософію слід читати духовними очима. Спочатку нехай учень чітко усвідомить, що він не може бачити духовне очима плоті, і що під час навчання … він повинен використовувати очі Духовного Розуму, інакше він зазнає невдачі і його дослідження буде марним».
«Зібрання творів», том XII
08.03.2024 «Досягши певної стадії, наука повинна або змішатися з метафізикою, або залишитися емпіричною і незабаром стати нерухомою. … метафізика вселяє в нас упевненість в те, що єдину реальність фактів потрібно шукати і знаходити в абсолютності божественної ДУМКИ».
«Вюрцбурзькі рукописи»
01.03.2024 Абсолютність – це те, що є (для наших умів принаймні) незмінним, у якої ніколи не було початку і не буде кінця, яка всюдисуща, яка абсолютно все. І коли ми говоримо про цю Абсолютність, що вона абсолютно не свідома, абсолютно без будь-яких бажань та думок, це тому, що ми маємо і повинні мати на увазі, що це абсолютна свідомість, абсолютне бажання, абсолютна любов, абсолютно все».
«Неопубліковані протоколи Ложі Блаватської (НПЛБ)»
від 04.04.1889 року
23.02.2024 «Природа (в людині)» повинна стати з’єднанням Духу і Матерії, перш ніж вона стане тим, що вона є; і Дух, прихований в Матерії, повинен поступово пробудитися до життя і свідомості. Монада повинна пройти через свої мінеральні, рослинні і тваринні форми перш, ніж Світло Логосу проснеться в тваринній людині. Тому людина до тих пір не може бути названа «людиною», але вона повинна розглядатися, як Монада, ув’язнена у вічно змінюваних формах».
«Таємна Доктрина», том II, книга I
16.02.2024 «Закон Космічного життя вчить, що чим вище еволюція, тим більше вона прагне до Єдності. Тому на перший план людини виступає боротьба між Добром і Злом, Богом і Сатаною, Сурами і Асурами, Девами і Дайтьями, яка символізує боротьбу безкорисних, тобто добрих, і егоїстичних, тобто злих, імпульсів, що проходить в людині …».
Стаття «Чи егоїстично бажання жити?»
09.02.2024 «Наслідуючи течію природного розуму, людина не повинна стати досконалою Семирічною Істотою раніше Сьомої Раси в Сьомому Колі. Тим не менш, вона має всі принципи латентними в неї від самого народження. Також це не є долею еволюційного закону, щоб П’ятий Принцип (Манас) отримав свій повний розвиток раніше за П’яте Коло. Усі подібні, передчасно розвинені уми (на духовному плані) у нашій Расі , є аномальними; вони саме ті, кого ми називаємо «людьми П’ятого Кола». Навіть у майбутній Сьомій Расі наприкінці цього Четвертого Кола тоді, як наші чотири нижчі принципи будуть цілком розвинені, принцип Манаса буде розвинений тільки пропорційно».
«Таємна Доктрина», том II, станца 7, шлока 24
02.02.2024 «В первом томе недавно опубликованного труда «Введение к изучению Человеческих Рас» Катрефаж’а, доказывается, что, начиная с После Третичного Периода и даже раньше – ибо многие расы были уже рассеяны во время этой Эпохи по поверхности Земли – человек не изменился ни на йоту в своём физическом строении. И если человек на протяжении веков был окружён фауною, изменявшейся от одного периода или цикла до другого, которая вымирала и перерождалась в другие формы, – так, что теперь не существует ни одного животного на Земле, большого или малого, современного человеку того периода, – итак, если все животные изменились, исключая самого человека, то этот факт лишь служит доказательством не только его древности, но что он является представителем особого Царства. Почему же только один он должен был избежать изменения?
Потому, говорит Катрефаж, что оружие, употребляемое им в его борьбе с природой и с постоянно изменявшимися геологическими условиями, так же как и со стихиями, была «его психическая сила», не его физическая сила или тело, как мы видим это в случае животных. Дайте людям лишь ту долю понимания и рассудка, которой одарены прочие млекопитающие, и при его настоящей телесной организации он окажется самым беспомощным существом на Земле. И так как всё решительно доказывает нам, что человеческий организм, со всеми его характерными свойствами, особенностями и идиосинкразиями, существовал уже на нашей планете в те отдалённейшие геологические периоды, когда не было ещё ни одного вида из ныне существующих форм млекопитающих, то каково же будет неизбежное заключение? А именно – раз все человеческие расы происходят от одного и того же вида, то, следовательно, этот вид есть наиболее древний из всех ныне живущих видов млекопитающих. Потому он является наиболее устойчивым и постоянным из всех и уже был столь же вполне развитым, каким он является в настоящее время, когда все прочие, известные млекопитающие, не были ещё готовы к первому появлению на этой Земле. Таково мнение великого французского натуралиста, который этим самым наносит страшный удар Дарвинизму».
«Тайная Доктрина», том II, Антропогенезис, станца 2, шлока 6, сноска 88
26.01.2024 «Той, хто прагне (тобто справжній учень окультизму) повинен зробити беззаперечний вибір між мирським життям і життям окультним. Марні і марні спроби поєднати ці два життя, бо неможливо бути слугою двох панів і догодити обом.
Ніхто не може служити і своєму тілу і вищій Душі, виконувати сімейний обов’язок і обов’язок Вселенський, не діючи на шкоду жодному з них; бо така людина поверне вухо своє до «тихого голосу» і не почує плачу своїх дітей, або ж вона чутиме лише бажання останніх і залишиться глухою до голосу Людства. …
І це може лише спричинити невиконання обов’язку по відношенню або до однієї, або до іншої, а швидше за все – до обох цих обов’язків».
Стаття «Окультизм у порівнянні з окультними мистецтвами»
19.01.2024 «Функція релігії – втішати та підбадьорювати людей у їх боротьбі з гріхами та смутками, яка триває все життя. І зробити це вона може, лише надавши Людству благородні ідеали більш гідного життя на землі та більш щасливого існування після смерті, яких слід добиватися свідомими зусиллями.
Світ зараз потребує такої церкви, яка б розповіла йому про таке Божество або безсмертний початок у людині, яке було б, як мінімум, на рівні ідей та знань нашого часу».
Лист Архієпископу кентерберійському від 04 грудня 1887р.
12.01.2024 Запитуючий: «Хіба етика теософії не тотожна тій, якій вчив Будда?».
Теософ: «Звичайно, тому що ця етика – душа Релігії Мудрості і колись була загальним надбанням посвячених всіх народів. Але Будда був першим, хто ввімкнув цю піднесену етику до своїх загальнодоступних вчень і зробив її основою та самою сутністю своєї публічної системи. … в буддизмі завжди найбільше наполягали на етиці. Цим і пояснюється схожість між етикою Теософії і етикою релігії Будди, що доходять майже до тотожності».
«Ключ до Теософії», розділ I
«Теософія і Теософське Товариство»
05.01.2024 Теософ: «РЕЛІГІЯ МУДРОСТІ завжди була єдиною, і будучи останнім словом можливого людського знання, її ретельно оберігали. Вона існувала вже за віка до олександрійських теософів, дочекалась сучасних та переживе будь-яку релігію і філософію».
Запитуючий: «Де і ким же вона так оберігалась?»
Теософ: «Серед посвячених кожної країни; серед ґрунтовних шукачів Істини – їх учнів; і в тих частинах світу, де такі знання завжди цінились і розвивались більше всього: в Індії, Центральній Азії і Персії».
«Ключ до Теософії», розділ I
«Теософія і Теософське Товариство»
Post Views: 333
Комментирование и размещение ссылок запрещено.
Рубрики 
Метки: 
Кто такой теософ? “Нетрудно стать теософом. Любой человек средних умственных способностей и склонный к метафизике; ведущий чистый не эгоистический образ жизни и находящий больше радости в помощи ближнему, чем в получении помощи самому; кто всегда готов поступиться своими желаниями ради блага других; кто любит Истину, Добро и Мудрость ради них самих, а не из-за выгод, которые они могут принести, – ТОТ ТЕОСОФ”.
