Рубрики 
Метки: 
Містер Уейн Гетфілд – президент Болтонської ложі Теософського товариства в Англії, національний лектор та автор багатьох теософських статей.
Чи можливо використовувати нашу інтуїцію у світі, переповненому технологічними інноваціями?
Зокрема, молодь прикута до айфонів та смартфонів, а штучний інтелект (ШІ) дехто називає шляхом у майбутнє. Але цей штучний інтелект дуже сильно закорінений на найнижчому рівні розуміння, і хоча машини можуть зберігати величезну кількість інформації, вони повністю позбавлені будь-якого духовного осяяння.
Ідея духовного шляху полягає в тому, щоб вийти за межі інтелекту і досягти стану, коли розум осяяний духом і бачить світ на зовсім іншому рівні, ніж той, яким його бачить матеріалістично мотивований розум.
Роботи створені для того, щоб імітувати взаємодію з людьми, але цьому так званому спілкуванню бракує краси і глибини змішання душ, яке виникає в місці любові, чого машина може лише імітувати, але ніколи не зрозуміє. Чи може машина оцінити мистецтво, музику чи поезію інакше, ніж фальшиве захоплення, запрограмоване в її базі даних? Чи може вона злетіти в чисте небо містичного усвідомлення і черпати енергію з тиші, чи вона потребує постійного введення інтелектуальних фактів, щоб підтримувати своє існування у світі?
У Суфізмі слово “Сохбет” означає містичне спілкування між двома людьми, яке виходить за межі слів, які вони вимовляють, і те, що виникає, є чимось, що виходить за межі простого фізичного значення. Людина живе на семи рівнях буття одночасно, машина існує лише на одному. Чоловік (і жінка) є частиною Вселенської Свідомості і еволюціонував від найнижчих рівнів існування в мінералах, рослинах і тваринах до того, ким він є зараз, і він буде продовжувати рости і розширюватися в істоти більш ефірної природи; машина буде рости тільки в тому, що стосується збереження фактів. У своїй статті “Геній” О. П. Блаватська (ОПБ) згадує про два види геніальності:
Великий геній, отже, якщо він справжній і вроджений, а не просто ненормальне розширення нашого людського інтелекту, – ніколи не може копіювати або поблажливо наслідувати, але завжди буде оригінальним, sui generis у своїх творчих імпульсах і реалізаціях. Подібно до тих велетенських індійських лілій, що вистрілюють з ущелин і тріщин вкритих хмарами і голих скель на найвищих плато пагорбів Нілґірі, справжній геній потребує лише можливості з’явитися на світ і розквітнути на очах у всіх на найпосушливішому ґрунті, бо його відбиток завжди безпомилковий. … З іншого боку, штучний геній, який так часто плутають з першим, і який, по правді кажучи, є лише результатом довгих досліджень і тренувань, ніколи не буде чимось більшим, ніж, так би мовити, полум’ям лампадки, що горить за порталом фани [храму]; воно може кинути довгий світловий слід через дорогу, але всередині будівлі залишається темрява. (Люцифер, листопад 1889)
У сучасному світі багато з тих, кого вважають геніями, є просто людьми, які здатні запам’ятовувати більше, ніж більшість з нас. Вони подібні до людських комп’ютерів, здатних зберігати інформацію і мати до неї швидкий доступ. Справжня геніальність, як стверджує ОПБ, походить з духовного виміру нашого буття і є завжди оригінальною і спонтанною, змінюючись у кожної людини. Пробудження, як кажуть, приходить з досвіду багатьох життів, і в міру того, як ми зростаємо, ми усвідомлюємо нашу Єдність з усіма живими істотами і той факт, що Єдина Свідомість одухотворяє все. Любов – це те, що ніколи не може бути створено штучно, оскільки справжня любов виникає з самої глибини нашого серця і є частиною того, що ніколи не можна охопити словами і думками.
Звичайно, технології та штучний інтелект можуть відігравати певну роль у певних сферах суспільства і можуть бути дуже корисними, але ми повинні бути обережними, щоб вони не взяли під контроль наше життя і тим самим не закрили Світло Духа, яке завжди повинно бути нашим справжнім провідником у бурхливому морі життя. Неоплатонік Ямбліх стверджує, як цитує ОПБ: “У людському розумі існує здатність, яка безмірно перевершує всі ті, що прищеплені або зароджені в нас. За допомогою неї ми можемо досягти того, що нам дано. Завдяки їй ми можемо досягти єднання з вищими розумами, піднятися над земним життям і стати причетними до вищого буття та надлюдських сил мешканців небесних сфер. Завдяки цій здатності ми остаточно звільняємося від влади долі [карми] і стаємо, так би мовити, суддями власної долі. Бо коли найкраща частина нас наповнюється енергією і коли наша душа підноситься до сутностей, вищих за науку, вона може відокремитися від умов, які тримають її в рабстві повсякденного життя; вона змінює своє звичайне існування на інше і відмовляється від традиційних звичок, які належать до зовнішнього порядку речей, щоб віддатися і змішатися з іншим порядком речей, який панує в тому найбільш піднесеному стані існування… … (Ямбліх, De mysteriis, VIII, 6 і 7, “Маяк Невідомого”.) Саме ці “сутності, вищі за науку”, ніколи не можуть бути сфабриковані, незалежно від того, наскільки чудовими можуть здаватися на поверхні технологічні винаходи і наскільки спокусливими вони є для нижчих аспектів нашого розуму та емоцій. Потопаючи в морі ненауковості, ми приймаємо тіні за реальність і тому збиваємося зі Шляху, який веде до Серця Всесвіту. Ми занадто багато довіряємо зовнішньому і занадто мало – своєму Вищому “Я”, яке повинно стати нашим Дороговказом. Те, що по-справжньому дає нам розуміння, знаходиться за межами слів і образів і завжди буде безпосереднім досвідом, який ніколи і ні за яких обставин не може бути сформульованим. Те, що ми виражаємо словами, є лише вказівкою на цей стан буття і не більше, але в певний момент воно є важливим.
У Буддизмі кажуть, що для переправи через річку потрібен пліт, але після переправи пліт залишають, бо він стає тягарем. Так і інтелект потрібен на певному етапі нашої подорожі, але потім його потрібно відкинути, якщо ми хочемо отримати доступ до глибших духовних осяянь. Пише ОПБ:
Нескінченне не може бути пізнане нашим розумом, який може лише розрізняти і визначати; але ми завжди можемо осягнути його абстрактну ідею, завдяки здатності, вищій за наш розум, – інтуїції, або духовному інстинкту, про який я говорив. Тільки великі посвячені, які мають рідкісну здатність занурюватися в стан самадхі – який можна перекласти лише недосконалим словом екстаз, стан, в якому людина перестає бути обумовленим і особистим “я” і стає єдиним з УСІМ – тільки вони можуть похвалитися тим, що були в контакті з нескінченним; але не більше, ніж інші смертні, вони не можуть описати цей стан словами”. (“Маяк Невідомого”)
Сучасному суспільству дуже важко бути простодушним і доводиться все ускладнювати, щоб годувати нижчий розум, який процвітає в накопиченні фактів і тим самим затьмарює Світло Духа, якого можна досягти, лише переступивши через образотворчі аспекти нашого буття. Справді прекрасне мистецтво, поезія і музика можуть допомогти підняти наш дух і присвятити наш розум тому, що корисно для нашого “Я”, яке пробуджується. Вивчення духовної літератури і медитація можуть допомогти очистити розум, що, в свою чергу, дозволить Світлу Інтуїції засяяти яскравіше.
Істина дуже проста за своєю суттю, але парадоксальним чином надзвичайно складна для розуміння нашим зумовленим розумом. Нам потрібно розвивати використання нашої Духовної Інтуїції, щоб звільнитися від обмежень нижчого розуму і усвідомити, що насправді ми є Духовними Істотами з нескінченними можливостями, що виходять за межі фізичного.
Я вірю в інтуїцію та натхнення …
Я іноді ВІДЧУВАЮ, що я правий.
Я не Знаю, кто Я є.
Альберт Ейнштейн
Intuition in a Technological World. WAYNE GATFIELD
Mr. Wayne Gatfield is President of Bolton Lodge of the Theosophical Society in England, a National Speaker, and author of many theosophical articles.
IS it possible to tap into our intuition in a world swamped with technological innovations?
With younger people in particular, iPhones and smartphones are the focus of their attention and artificial intelligence (AI) is lauded by some as the way to go in the future. But this AI is very much rooted at the lowest level of comprehension, and though machines may be able to store a vast amount of information they are completely devoid of any kind of spiritual insight.
The idea of following a spiritual path is to transcend the intellect and reach a state of being where the mind is illumined by the Spirit and sees the world on a completely different level from the way it is viewed by the materialistically motivated mind.
Robots are created to feign interaction with humans but this so-called communion lacks the beauty and depth of the mingling of souls that arises from a place of love, something that a machine can only mimic but never understand. Can a machine ever appreciate art, music, or poetry except as a false admiration programmed into its database? Can it soar into the pure sky of mystical awareness and draw sustenance from Silence, or does it need the constant input of intellectual facts to maintain its existence in the world?
In Sufism, the word “Sohbet” implies a mystical communion between two people that transcends the words that they say, and what is generated is something beyond the mere physical meaning. Man lives on seven levels of being simultaneously, the machine only exists on one. Man (and woman) is part of the Universal Consciousness and has evolved from the lowest levels of existence in mineral, plants, and animals to what he is now, and he will continue to grow and expand into beings of a more ethereal nature; the machine will only grow as regards the retention of facts. H. P. Blavatsky (HPB) mentions two kinds of genius in her article, “Genius”:
Great Genius, therefore, if true and innate, and not merely an abnormal expansion of our human intellect — can never copy or condescend to imitate, but will ever be original, sui generis in its creative impulses and realizations. Like those gigantic Indian lilies that shoot out from the clefts and fissures of the cloud-nursing and bare rocks on the highest plateaux of the Nilgiri Hills, true Genius needs but an opportunity to spring forth into existence and blossom in the sight of all on the most arid soil, for its stamp is always unmistakable. … On the other hand, artificial genius, so often confused with the former, and which, in truth, is but the outcome of long studies and training, will never be more than, so to say, the flame of a lamp burning outside the portal of the fane [temple]; it may throw a long trail of light across the road, but it leaves the inside of the building in darkness. (Lucifer, November 1889)
In the modern world many of those who are regarded as geniuses are merely individuals who are able to memorize more than most of us. They are similar to human computers, able to store information and access it readily. True genius, as HPB says, comes from the spiritual dimension of our being and is always original and spontaneous, varying with every individual. Awakening is said to come from many lives of experience and, as we grow, we become aware of our Oneness with all living things and the fact that the One Consciousness animates all. Love is something that can never be created artificially, as true love arises from the very depths of our heart of hearts and partakes of something that words and thoughts can never encompass.
Of course technology and AI may have a part to play in certain areas of society and may be put to great use, but we must be careful that it does not take control of our lives and thereby shut out the Light of the Spirit which should always be our true guide across the stormy sea of life. The Neoplatonist Iamblichus states, as quoted by HPB: There exists a faculty in the human mind which is immensely superior to all those which are grafted or engendered in us. By means of it we can attain to union with superior intelligences, finding ourselves raised above the scenes of this earthly life, and partaking of the higher existence and superhuman powers of the inhabitants of the celestial spheres. By this faculty we find ourselves finally liberated from the dominion of Destiny [Karma], and we become, so to say, arbiters of our own fate. For when the most excellent part of us finds itself filled with energy, and when our soul is lifted up towards essences higher than science, it can separate itself from the conditions which hold it in bondage to everyday life; it exchanges its ordinary existence for another one, and renounces the conventional habits which belong to the external order of things, to give itself up to, and mix itself with, another order of things which reigns in that most elevated state of existence … (Iamblichus, De mysteriis, VIII, 6 and 7, “The Beacon of the Unknown”. ) It is these “essences higher than science” that can never be fabricated, no matter how wonderful technological inventions may seem on the surface and how beguiling they are to the lower aspects of our mind and emotions. Drowning in a sea of nescience we mistake shadows for reality and are therefore led away from the Path that leads to the Heart of the Universe. We place too much trust in externals and too little in our Higher Self, which should become our guiding Light. What truly gives us insight is beyond words and images and will always be a direct experience that can never be formulated under any circumstances. What we put into words are pointers to that state of Being and nothing more, but essential at some point.
In Buddhism it is said that you need a raft to cross a river, but once across, the raft is left behind, as it becomes a burden. So, the intellect is needed at some point on our journey but then must be dispensed with, if we are to access deeper spiritual insights. HPB writes:
The INFINITE cannot be known to our reason, which can only distinguish and define; but we can always conceive the abstract idea thereof, thanks to that faculty higher than our reason — intuition, or the spiritual instinct of which I have spoken. The great initiates, who have the rare power of throwing themselves into the state of samâdhi — which can be but imperfectly translated by the word ecstasy, a state in which one ceases to be the conditioned and personal “I”, and becomes one with the ALL — are the only ones who can boast of having been in contact with the infinite; but no more than other mortals can they describe that state in words. (“The Beacon of the Unknown”)
Modern society finds it very difficult to be simple-souled and has to make everything complicated to feed the lower mind, which thrives on accumulating facts and thereby obscuring the Light of the Spirit, which can only be reached by transcending the image-making aspects of our being. Truly beautiful art, poetry, and music can help lift our spirits and consecrate our minds to that which is beneficial to our awakening Self. Studying spiritual literature and meditation can help to purify the mind which in turn will allow the Light of Intuition to shine brighter.
The Truth is very simple in essence, and yet paradoxically extremely difficult to understand with our conditioned minds. We need to cultivate the use of our Spiritual Intuition to free ourselves from the constrictions of the lower mind and become aware that we are in reality Spiritual Beings with endless possibilities beyond the physical.
I believe in intuitions and inspirations …
I sometimes FEEL that I am right.
I do not Know that I am.
Albert Einstein
