ТАЄМНИЦЯ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ

Н. І. БЕРЕЗАНСЬКА 

 Національний лектор України
Тези лекції, прочитаної у відділенні «Лайя»
м. Кропивницького 2 жовтня 2026 

  1. ОБ’ЄКТ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ
  • Це – Монада, або Атма, наша божественна сутність , та її

звільнення від ілюзій та обмежень світу.

  • Мета – досягнення усвідомленості або «визнання» своєї

справжньої природи, що веде до абсолютної свободи.

  • Розглядаючи Монаду та її звільнення, ми повинні

розрізняти її вічну, духовну природу та постійно мінливий психічний механізм, в який вона залучена і від якого вона повинна звільнитися.

  • Для людини, яка втратила свою свободу і хоче її

повернути, не обов’язково знати, чому вона її втратила. Але для неї дуже важливо знати, як вона її втратила.

  1. СУТТЄВА ПРИРОДА НАШОГО СВІТУ
  • Ми залучені у цей світ з його ілюзіями та обмеженнями,

та втратили усвідомлення своєї божественної природи, тому ми повинні знати суттєву природу цього світу, якщо ми хочемо зрозуміти та відновити свою свободу.

  • Всесвіт вже потенційно існує в божественній свідомості,

 яка не лише фон ментальних явищ, на якому сприймаються ці явища, не лише світло, яке освітлює ментальні явища, але й екран, на який ці явища проектуються як проявлений всесвіт.

Розум є основою прояву!

  • Всесвіт має свою основу в божественній ідеї, підтримується божественною волею, відбувається відповідно до божественного плану та згідно з кармою назовні зсередини.
  1. МОНАДА
  • Атма, або індивідуальна Монада, – це лише скорочена

 або централізована форма універсальної свідомості і має вічну, духовну природу в потенціальній формі, але зосереджена в точці свідомості, яка затьмарює її свідомість та обмежує її сили.

  • У суб’єктивному аспекті вона – одиниця, але функціонує як подвійна чи потрійна у прояві.
  • У об’єктивному аспекті – це пентада або гептада. Це постійно мінливий психічний механізм, в який Монада залучена і від якого вона повинна звільнитися.
  • Монада, будучи вираженням кінцевої реальності,вільна у своїй найглибшій природі, але, залучаючись до прояву, її свобода обмежується – чим нижчий рівень, на який вона спускається, тим більше обмеження.
  1. ЦЕНТР СВІДОМОСТІ
  • Коли вся Реальність концентрується та обмежується в точці, у мікрокосмі має існувати природна та потужна тенденція до розширення та відновлення свого початкового стану.
  • Саме з цієї причини еволюційний тиск у випадку кожної Монади є безперервним, а розкриття свідомості, яке відбувається, не має меж.
  1. ПРИРОДА РОЗУМУ
  • Індивідуальний розум є похідним від Духу і не існує окремо від Духу.
  • Розум, або психічний механізм, в якому ув’язнена індивідуальна  монада, і функціонує на різних планах прояву, – це дух, який спустився на нижчі плани, створив індивідуальний ментальний світ шляхом диференціації своєї  централізованої свідомості та, ототожнюючи себе з цим світом, став залученим і ув’язненим в ньому.
  • Ці ментальні світи, створені та присутні в чистій свідомості Атми, затьмарюють та перешкоджають усвідомленню її справжньої божественної природи у проявлених світах.
  • Розум є основою прояву! Тому можливо, практикуючи Йогу, змусити розум повернутися до стану Духу, з якого він походить.
  1.  ОБМЕЖЕННЯ ЗНАНЬ ТА СИЛИ
  • Централізація та диференціація свідомості призводить до залучення Духу до матерії. Це породжує індивідуальну душу. Її знання та сила стають надзвичайно обмеженими через силу Майї, первинне  невігластво, яке позбавляє індивідуальну душу усвідомлення її справжньої природи і втягує її в ілюзії нижчих світів, де вона губиться в джунглях мирських бажань та переживань.
  • Але свідомість і сила є корелятивними і не можуть бути розділені. Коли знання обмежені, сила обмежена одночасно. Це обмеження відповідає за залучення індивіда в Сансару.
  • Обмеження знання настільки величезне, що індивідуальна душа стає звичайною людиною, яка ганяється за всілякими об’єктами в нереальному світі, щоб задовольнити свою жагу щастя. Її здійснення спотворюється невіглаством та силою ілюзій, в які вплутується людина.
  1. П’ЯТЬ БОЖЕСТВЕННИХ ФРАКЦІЙ
  • Які використовуються душею в обмеженій та завуальованій формі, це прояв, прихильність або залученість (бажання), утворення ідей (поширення), набуття досвіду та розчинення.
  • Неможливість отримати постійне та повне задоволення від будь-якого об’єкта чи заняття є універсальним досвідом у людському житті. І саме голод душі гарантує нашу остаточну свободу від усіх прихильностей та бажань, а також усвідомлення нашої божественної природи, яка робить нас Самодостатніми.
  • Центр нашої свідомості занурений в океан любові, але, не усвідомлюючи цього факту, ми продовжуємо постійно та марно шукати щастя у зовнішніх об’єктах та прагненнях цього світу. Ми шукаємо зовні те, що присутнє всередині, у нашій власній свідомості.
  • На макроскопічному рівні – насолода присутня у своїй найвищій формі та може бути відчута, коли свідомість містика зливається з божественною свідомістю в екстазі. Але це блаженство незалежить від жодного зовнішнього стимулу, як на нижчих планах.
  1. СТВОРЕННЯ КОЛА НАВКОЛО ЦЕНТРУ
  • Обмеження сили призводить до накопичення всіляких наслідків, таких як карма, яка впливає на наше життя в усіх сферах та регулює розкриття її потенціалів.
  • Ці наслідки не проявляються у світі Реальності, в якому

 знання та сила є безкінечними та нетлінними. Вони можуть проявитися лише у світі нереального, де сила індивідуальної душі обмежена та зведена майже до стану безсилля на ранніх стадіях еволюції.

  • Але не універсальна свідомість обмежує людину, а коло навколо центру, а не сам центр. Це коло створюється ілюзіями, централізацією та кармою – які прив’язують її до колеса народжень і смертей, Сансари.
  • Стан Сансари має два аспекти: один пов’язаний зі свідомістю, інший  – з силою.
  1. ПРИЧИНИ ЗАТЬМАРЕННЯ
  • Із-за помилкового сприйняття (авідьї) обмежених божественних сил і захоплення ними, ми вважаємо їх своїми власними. Але їх джерело в божественній свідомості. Індивідуальна свідомість є частковим вираженням божественної свідомості, наш розум є частковим вираженням божественного розуму, але через брак розрізнення ми вважаємо їх своїми власними.
  • Цей факт породжує в нас хибне відчуття его – та його наслідки, такі як гординя, зловживання владою, прихильність та егоїзм.
  • Саме таке ставлення насправді відповідає за майже повсюдне зловживання владою у світі.
  • Людина без почуття розрізнення починає використовувати владу безвідповідально і зловживати нею для досягнення надзвичайно егоїстичних, а іноді й нечесних цілей.
  1. ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ
  • Сліпе прагнення до влади та постійні зусилля захопити

її, коли це можливо, є найпевнішим свідченням того факту, що людина глибоко залучена в ілюзію світу, і тому зловживання цією владою неминуче.

  • Будь-які злі дії, фізичні, емоційні чи розумові, швидко

 затьмарюють Буддхі, духовну здатність розрізнення, яка єдина може розрізняти, що правильно, а що неправильно. Це створює замкнене коло, з якого важко вийти.

      Лише лихо, яке милосердно розриває це замкнене коло,  показує людині марність безрозсудного прагнення до влади та катастрофічні наслідки її вживання.

  1. СВІДОМИЙ СЛУЖИТЕЛЬ БОЖЕСТВЕННОГО ЖИТТЯ
  • Для людини, яка піднялася над ілюзіями світу, навіть у

 невеликій мірі, влада не має привабливості, і вона не бажає і не прагне її, тому що це означає додаткові обов’язки, які потрібно виконувати найретельніше та найсумлінніше.

  • Але коли вона приходить до неї природно під час виконання  своїх обов’язків, вона не відкидає її, а використовує належним чином як провідник Божественного Життя, яке дало цю владу в її руки.
  • Правильному використанню влади має навчитися кожен прагнучий, який хоче стати свідомим служителем Божественного Життя у виконанні Божественного Плану.
  • Це частина самодисципліни, що застосовується для досягнення Самореалізації.
  1. РОЗКРИТТЯ ДУХОВНОЇ ПРИРОДИ
  • Людині потрібно більше людських переживань, більше

ударів по голові, більше страждань, щоб пробудити її від сну та благати в муках про світло та звільнення від своїх страждань.

  • Тільки коли духовна природа людини достатньо

розкривається, божественна сила, прихована в її серці, починає все більше спускатися через центр її свідомості, і вона здатна поступово розсіювати ці наслідки, спотворені та затьмарені речі, які тримають її втягнутою в ілюзії та життєві страждання.

  1. ВІВЕКА (РОЗРІЗНЕННЯ)
  • Лише справжня Вівека може розрізняти правильне та

 неправильне, суттєве та несуттєве, правду та хибність, ілюзію та реальність.

  • Ця сила продовжує міцнішати і міцнішати, поки всі

ілюзії та прихильності, що ув’язнюють свідомість, не будуть спалені, а оманлива Монада не досягне звільнення через Самореалізацію.

  • Рано чи пізно все згорає у вогні мудрості і стає самою цією мудрістю.
  1.  СТАН ЛЮДИНИ
  • Повна відсутність справжнього інтересу до

реалій внутрішнього життя та ненаситний апетит до досвіду в нижчих світах, показує, що для душі ще не настав час думати про повернення до свого справжнього дому у світі Реальності.

  • Буває, коли душа достатньо розвинена, але карма або якась особлива робота, яку вона має виконати у світі для божественного плану, перериває її повернення.
  • У такому випадку оболонка невігластва та байдужості

раптово проривається,  коли настає час, і тенденція всього життя змінюється протягом короткого часу.

  1. ВИКОНАННЯ БОЖЕСТВЕННИХ ФУНКЦІЙ
  • Незважаючи на величезні обмеження, що накладаються на універсальну свідомість і силу, коли Монада централізована, людина, хоча й оманлива, продовжує несвідомо та  обмежено виконувати божественні функції Макрокосму, Головуючого Божества, Логосу  проявленої системи.
  • Це вказує на наше божественне походження та божественні потенціали, які приховані в нас.
  1. ЛОГОС
  • Логос має чотиричленну природу, подібно до тетраедра, три проявлені аспекти представлені Брахмою, Вішну та Рудрою, а непроявлений аспект – Махешою. (МАХЕША, санскрит, означає «Великий Владика» або «Великий Бог». Це одне з численних імен індуїстського божества Шіви, поряд з Махадева, Махешвара та іншими, що підкреслює його найвищий статус і владу, а також пов’язане з поняттям «Обитель Шіви (Махешвар)»).
  • Чотиричленна природа Логосу або Ішвари представлена чотирма ліками Брахми в індуїстській символіці.
  • Брахма є Творцем і представляє Логос, як його видно ззовні.
  1. ЗВОРОТНЕ ОБЕРТАННЯ
  • Коли свідомість залучається до нижчих світів відбуваються три речі:
  1. Свідомість спускається зі світу реальності в нижчий диференційований стан світів розуму.
  1. Розум у цьому процесі стає зверненим назовні.
  2. У людини втрачається усвідомлення своєї справжньої Природи.

     Для Самореалізації має відбутися зворотне обертання всіх цих трьох  процесів.

  1. ОСНОВНИЙ ПРИНЦИП ЗВІЛЬНЕННЯ
  • Централізація та скорочення універсальної свідомості та сили можуть бути скасовані лише децентралізацією та розширенням обмеженої свідомості індивіда.
  • Перший урок у поверненні нашої божественної спадщини – це спрямувати розум всередину, до центру нашої свідомості.
  • Другий крок – проникати в його глибші шари, крок за

кроком, за допомогою йогічної самодисципліни, та поступове зупинення активності розуму.

  • Після звільнення Монада залишається постійно усвідомленою своєї справжньої природи та зберігає всі знання та сили нижчих світів без їхніх ілюзій та обмежень.
  • Саме для отримання цієї подвійної переваги Монаду було відправлено у вигнання в нижчі світи прояву.
  1. УСВІДОМЛЕННЯ
  • Вираження духовної природи в людині означає принаймні часткове усвідомлення своїх божественних можливостей та долі, і принаймні деякі зусилля щодо регулювання своєї поведінки відповідно до законів та ідеалів  духовного життя.
  • Без усвідомлення не може бути звільнення.
  • Необхідно також здобути силу вивести свідомість з ментального світу, який вона створила.
  • Вище «Я» також функціонує в сфері розуму. Ілюзії Вищого «Я» мають тоншу природу і не можуть бути зрозумілі особистістю.
  • Але вони все ще присутні і мають  бути  повністю  подолані, перш ніж можна буде досягти звільнення.
  1. ВОГОНЬ У СЕРЦІ
  • Зворотне обертання процесу інволюції не є символом неприродним, нав’язаним ззовні. Саме інволюція свідомості Монади в нижчих світах є неприродною, оскільки вона належить до Реальності, яка схована в її серці.
  • Саме цей факт пояснює універсальне прагнення свідомо чи несвідомо повернути божественну спадщину, яку вона втратила в світах прояву.
  • Реальність, яка прихована в серці, навіть у стані рабства,подібна до вогню, який автоматично починає спалювати все нереальне  та ілюзорне в світі, створеним розумом, і набуває все більшої інтенсивності, а потім сяє в серці просвітленої особистості у своїй божественній величі.
  • Універсальна свідомість – це Вогонь в одному аспекті та Світло в іншому. Цей Вогонь виражається як духовне розрізнення, усвідомлення.
  1. САМОРЕАЛІЗАЦІЯ
  • Іскра божественності повільно розпалюється на полум’я через повторювані розчарування, втрату ілюзій та життєві страждання.
  • Основним процесом є розширення свідомості, є поступове

і систематичне ослаблення  і  остаточне розчинення свідомості «я».

  • Коли его повністю розчиняється, навіть у своїй найтоншій

 формі на атмічному плані, свідомість індивіда децентралізується і розширюється та стає єдиним цілим з універсальною свідомістю.

  • А коли свідомість звільняється від обмежень централізації, обмеження сил людини також одночасно знімаються.
  • І це насправді означає Самореалізацію.
  1. ЄДИНА РЕАЛЬНІСТЬ
  • Механізм, який свідомість розвинула на нижчих планах і через який вона функціонує, залишається неушкодженим, і свідомість продовжує функціонувати через нього, як і раніше.
  • Різниця полягає в сприйнятті механізму та його функцій як

 таких, що по суті мають ту саму природу, що й свідомість, а не окремі та незалежні від неї.

  • Тепер це розглядається у світлі цієї Реальності та як частина тієї Реальності, яка є Єдиною, Цілісною та Неподільною, і тому не затьмарює усвідомлення тієї Реальності, яка охоплює та містить у собі все у Всесвіті.
  1. СТАН ПРОСВІТЛЕННЯ
  • Стан просвітлення, в якому все, включаючи розум,провідники та діяльність Атми, реальне та нереальне розглядаються  як різні аспекти та вираження  Єдиної Реальності, звільняє Монаду від пут нижчих світів і веде до звільнення.
  • Але цей процес має поступовий характер, і кінцевий і незворотній стан може бути досягнутий лише через серію проміжних станів часткових і тимчасових проблисків Реальності.
  1. САМАДХІ
  • Самадхі – це стан розуму та свідомості, який може бути

пережитим лише протягом  короткого періоду на ранніх стадіях, а потім змінюється нижчим станом, у якому розум знову стає активним, а стан Самадхі закінчується.

  • Це означає, що процес Самореалізації не став незворотним, і небезпека відхилення від шляху або падіння з досягнутих станів все ще існує.
  1. САТ – ЧІТ – АНАНДА

(Буття – чиста свідомість – блаженство)

  • Свобода від необхідності переродження не є кінцевою метою Самореалізації.
  • Є ще одна перешкода, яку потрібно подолати, щоб зробити цей процес повним і незворотним – звільнення від пут Сансари.
  • Реальність у всіх її нескінченних аспектах присутня в центрі  людської свідомості, а Самореалізація – це лише засіб                   розкриття та виявлення цієї реальності, яка прихована у центрі.
  • Це розкриття – процес поступових і нескінченних змін у розумі та свідомості особистості , що привносить у поле свідомості ці реальні стани один за одним, непомітна трансформація.
  • Але існує певний етап у цьому розкритті, який призводить до досягнення Сат – Чіт – Ананда природи Божественності.
  • Саме цей стан просвітлення називається Самореалізацією  та звільняє індивіда від ілюзії та обмежень нереального світу.
  1. МИ Є САТ (буття, існування або істина)
  • Самореалізація або досягнення стану Чіт – Ананда стає можливим завдяки розкриттю та розвитку центру власної свідомості.
  • Звільнення означає свободу від ілюзій та обмежень нижчих світів.
  • Це не означає, що коли індивідуальна свідомість Монади

 об’єднується з універсальною свідомістю, вона повністю зливається з цією свідомістю та зникає в ній.

  • Незважаючи на розширення та об’єднання свідомості,

звільнена особистість зберігає свою індивідуальну унікальність, яка притаманна самій природі Монади.

  • Третій аспект, який називається Сат, не може бути одразу

«досягнутий».

  • Було б абсурдно говорити, що ми «досягаємо» Сат у Самореалізації, тому що ми і є Сат, кінцева істина в нашій найглибшій та найсутнішній природі. Бо поза Сат, кінцевою реальністю, нічого немає.
  1. НЕМОЖЛИВІСТЬ ПІЗНАТИ ЧИСТИЙ РОЗУМ
  • Той факт, що розум є диференційованою формою свідомості та походить від свідомості, дає ключ до таємничого факту, що неможливо вловити цей розум у його чистому незмінному стані та знати, яким він є насправді.
  • Бо коли він звільняється від своїх модифікацій, диференційований стан розуму поступається місцем інтегрованому стану свідомості, в якому той, хто знає, пізнаване та пізнання присутні в стані злиття.
  1. ВСЕОХОПЛЮЮЧА РЕАЛЬНІСТЬ
  • Джіванмукті або звільнення не означає входження в новий світ або локу. Це стан свідомості, в якому все існуюче, включаючи об’єктивний світ, розглядається як вираз Єдиної Реальності.
  • Тоді досягається всеохопне усвідомлення кінцевої реальності, яке є сутністю свідомості та блаженства, в якому невід’ємно присутня інтегрована сила звуку, здатна творити та руйнувати і надає панування над ієрархією божеств.
  • У цьому найвищому стані просвітлення такий перехід, зміна місця, стану, чи стосунків навіть теоретично неможливі, бо реальність, в якій перебуває йогін, є всепроникною, всеохоплюючою та неподільним цілим.
  1. РОЗКРИТТЯ ЦЕНТРУ СВІДОМОСТІ
  • Метод досягнення найвищого виду Самадхі, повністю, назавжди та безповоротно звільняє людину від ілюзій та обмежень нижчих світів, від пут Сансари.
  • Коли індивід постійно утверджується у світі Реальності, перед звільненим адептом відкривається новий стан свідомості, горизонт діяльності та спосіб розкриття свідомості – всі три таємничі та поза межами людського інтелекту.
  • Звільнена людина не тільки зберігає свою унікальність та

індивідуальний центр свідомості, концентричний з Махабінду, великим центром універсальної свідомості, але й отримує контроль над певною групою божеств та бере на себе відповідальність за них, виконуючи велику відповідальність, яку вона взяла на себе як Ішвара проявленої системи.

     30. ВЕЛИКИЙ ЦЕНТР – МАХАБІНДУ

  • Як досягти кінцевої Самореалізації? Зосередившись на єдності або намагаючись усвідомлювати її.
  • Самореалізація – це сходження всеохоплюючої універсальної свідомості в індивідуальну свідомість.
  • Йдеться про зникнення окружності кола з величезним радіусом так,  що залишається лише Великий Центр, який  представляє Пленумний стан Абсолюту.
  • Процес інволюції, таким чином, є стисненням Цілого, яке є

нескінченим, у точку, яка є нескінченно малою, а зворотній процес – процес еволюції – є розширенням свідомості, доки вона не поверне свою первісну чисту, незатьмарену та безкінечну природу.

  1. ЄДНАННЯ

     «… той, хто бажає скористатися Мудрістю Вселенського Розуму, повинен дійти до неї через все Людство, без різниці рас, кольору шкіри, релігії чи соціального стану. Тільки альтруїзм, і ні трохи не егоїзм, навіть у його найбільш визнаних і шляхетних аспектах, може призвести окрему одиницю до злиття її крихітного «я» зі Вселенським «Я».

                       О.П. Блаватська «Практичне потаємне вчення», с.21

 

    Набір текстів зазначеної лекції здійснила Р.М. Калашнікова  

 

 

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Обсуждение закрыто.