Теософія на Кіровоградщині

Кут Хумі, або КХ, є одним з Махатм, які надихнули заснування Теософського Товариства (ТТ). Він листувався з двома англійськими теософами, що жили в Індії, А. П. Сіннетом і А. О. Х’юмом, що було опубліковано в книзі “Листи Махатм до А. П. Сіннета”.

[1884] До Франчески Арундейл, члена Теософського Товариства, Скарбника Лондонської Ложі 77, Коло Півмісяця, Ноттінг-Хілл. W.

День розлуки наближається, і я хотів би сказати вам кілька слів. Ви є офіцером ЛЛ [Лондонської Ложі] і як така маєте особливий обов’язок і можливість.

Недостатньо, щоб ви подавали приклад чистого, доброчесного життя і толерантного духу; це лише негативна доброта – і для chelaship [учнівства] ніколи не підійде. Ви повинні, навіть як простий член, а тим більше як офіцер, вчитися, щоб навчати, здобувати духовні знання і силу, щоб робота могла спиратися на вас, а стражденні жертви невігластва дізнавалися від вас про причину і ліки їхнього болю.

Якщо ви захочете, ви можете зробити свій дім [де ОПБ гостювала у Місіс і Міс Арундейл (див. адресу вище) одним з найважливіших центрів одухотворюючого впливу в усьому світі. “Сила” зараз зосереджена там, і вона залишиться – якщо ви не послабите або не відштовхнете її: залишиться на ваше благословення і користь. Ви будете робити добро, заохочуючи відвідування ваших співчленів і тих, хто цікавиться, і проводячи зустрічі з найбільш сприятливими для навчання і наставництва. Ви повинні спонукати інших, в інших місцях, чинити так само. Ви повинні постійно радитися зі своїми колегами в Раді, як зробити загальні збори ложі [Лондонської Ложі] цікавими.

Нових членів слід брати під свою опіку з самого початку, а старші члени повинні бути спеціально відібрані і призначені для виконання обов’язків у кожному конкретному випадку, і ретельно проінструктовані про те, чого ви вже навчилися, щоб вони були здатні брати розумну участь у роботі регулярних зборів. Існує сильна схильність до недбалого проведення церемонії “посвячення” таким чином, щоб вона не справила серйозного враження на кандидата. Метод Батьківського Товариства [Теософського Товариства (ТТ)] може не відповідати англійським забобонам, але впасти в протилежну крайність – негідну поспішність – набагато гірше. Ваші способи ініціації є постійною образою для кожного звичайного чела і викликають невдоволення їхніх “Майстрів [Вчителів Мудрості]”. У нас це священна річ; чому у вас має бути інакше?

Якби кожен Fellow [член ТТ] взяв за девіз мудрі слова молодого хлопця, але палкого теософа, і повторив разом з Бертрамом К. [Бертрамом Кейтлі]: “Я теософ, перш ніж я Англієць”, то жоден ворог не зміг би засмутити ваше Товариство. Однак кандидатів слід навчати, і старі члени завжди пам’ятають, що це серйозна справа, якою займається Товариство; і що вони повинні почати роботу так само серйозно, зробивши своє власне життя теософським. “Журнал” [періодичне видання, яке Міс Арундейл допомагала планувати, але яке так і не було опубліковане] добре розпочато, і його слід продовжувати. Він повинен стати природним доповненням до “SPR” [Товариства Психічних Досліджень], яке є мішком горіхів, не розколотих.

Ваше Відділення повинно підтримувати листування з усіма іншими в Європі; “Germania” [Німецьке Теософське Товариство] може допомогти вам; інші потребують вашої допомоги. Пам’ятайте, що це рух для всієї Європи, а не тільки для Лондона. Американські члени перебувають у дуже несприятливому становищі, і дотепер, після від’їзду Засновників, у них не було компетентних лідерів; ваше Відділення може і повинно допомогти їм, бо вони – ваші сусіди, а Штаб-квартира і так має занадто багато роботи в інших місцях.

Чела [учень] буде детально відповідати на загальні питання, якщо Відділення заслуговує на допомогу. Але пам’ятайте: ми не державні писарі чи клерки, які мають час, щоб постійно писати нотатки та відповіді окремим кореспондентам про кожну дріб’язкову особисту справу, на яку вони повинні відповідати самі. Ми також не дозволимо, щоб ці приватні нотатки пересилалися так само вільно, як досі. Обговорювати умови учнівства можна буде тоді, коли аспірант засвоїть те, що йому вже було роздано, і опанує свої найвідчутніші вади і слабкості. Це ви можете показати або розповісти всім. Цей подарунок для Відділення, адресований вам як його офіцерові.

Ви прийняли важливе служіння – фінансову агенцію – і вчинили мудро. Така допомога була дуже потрібна. Якщо члени в Європі бажають добра Материнському Товариству [Теософському Товариству], вони повинні допомагати розповсюджувати його публікації, а також перекладати їх на інші мови, якщо вони цього заслуговують. Наміри – ви можете сказати своїм співчленам – і добрі слова мало що значать для нас. Ми хочемо і вимагаємо справи. ЛКХ [Місіс Лора К. Холловей] зробила – бідолашна дитина – більше в цьому напрямку за два місяці, ніж найкращі з ваших членів за ці п’ять років.

Члени Л. Ложі мають таку можливість, яка рідко випадає людям. Рух, розрахований на користь англомовного світу, знаходиться під їхньою опікою. Якщо вони повністю виконають свій обов’язок, то можна буде зупинити прогрес матеріалізму, зростання небезпечного самопотурання і тенденцію до духовного самогубства. Теорія заступницької спокути викликала неминучу реакцію: тільки знання карми може її компенсувати. Маятник хитнувся від крайності сліпої віри до крайності матеріалістичного скептицизму, і ніщо не може його зупинити, окрім Теософії. Хіба це не те, заради чого варто працювати, щоб врятувати ці народи від загибелі, яку їм готує їхнє невігластво?

Ви думаєте, що істина була показана вам тільки для вашої вигоди? Що ми порушили мовчання століть заради вигоди жменьки мрійників? Лінії вашої карми, що сходяться, притягли кожного з вас до цього Товариства як до спільної мети, щоб кожен з вас допоміг опрацювати результати ваших перерваних починань в останньому народженні. Ніхто з вас не може бути настільки сліпим, щоб вважати, що ви вперше маєте справу з Теософією.

Ви, безсумнівно, повинні розуміти, що це було б те ж саме, що сказати, що наслідки прийшли без причин. Знайте, що тепер від кожного з вас залежить, чи будете ви віднині боротися за духовну мудрість наодинці в цьому і наступному втіленому житті, чи в компанії своїх теперішніх однодумців, отримуючи значну допомогу завдяки  взаємній симпатії та прагненню. Благословення всім, хто його заслуговує.

KХ

Примітки

1. Франческа Арундейл була членом ТТ, близькою подругою О. П. Блаватської та Анні Безант, а також двоюрідною тіткою і прийомною матір’ю Джорджа С. Арундейла (3-го міжнародного Президента ТТ). Передруковано з “Листів Вчителів Мудрості” (1881-1888), Перша Серія, Лист № 4. Упорядник К. Джинараджадаса. (Адьяр, Ченнаї, Індія: Теософське Видавництво, 2011). Перше видання. 1919.

Знання для розуму, як і їжа для тіла, покликані живити і сприяти зростанню, але їх потрібно добре перетравити, і чим ретельніше і повільніше здійснюється цей процес, тим краще як для тіла, так і для розуму.

Махатма Морія

Таким чином, мало-помалу незбагненне зараз стане самоочевидним; і багато речень містичного змісту засяють перед вашим Душевним Оком, як прозорість, що висвітлює темряву вашого розуму. Такий хід поступового прогресу. … Велика людина – це та, яка найсильніша у вправі терпіння.

Махатма Кут Хумі

Mahatma Letter to F. Arundale: Advice to Members of a TS Lodge

KOOT HOOMI

Koot Hoomi, or KH, is one of the Mahatmas that inspired the founding of the Theosophical Society (TS). He engaged in a correspondence with two English theosophists living in India, A. P. Sinnett and A. O. Hume, which was published in the book The Mahatma Letters to A. P. Sinnett.

[1884] To Francesca Arundale, Fellow [member] of the Theosophical Society, Treasurer of the London Lodge 77 Crescent Circle,Notting Hill. W.

The day of the separation is close at hand and I would say to you a few words. You are an officer of the LL [London Lodge] and as such have a special duty and opportunity.

It is not enough that you should set the example of a pure, virtuous life and a tolerant spirit; this is but negative goodness — and for chelaship [discipleship] will never do. You should, even as a simple member, much more as an officer, learn that you may teach, acquire spiritual knowledge and strength that the work may lean upon you, and the sorrowing victims of ignorance learn from you the cause and remedy of their pain.

If you choose, you may make your home [where HPB was the guest of Mrs and Miss Arundale (see address above)] one of the most important centres of spiritualizing influence in all the world. The “power” is now concentrated there, and will remain — if you do not weaken or repulse it: remain to your blessing and advantage. You will do good by encouraging the visits of your fellow members and of enquirers, and by holding meetings of the more congenial for study and instruction. You should induce others, in other quarters, to do likewise. You should constantly advise with your associates in the Council how to make the general meetings of the Lodge [London Lodge] interesting.

New members should be taken in hand from the first, by the older ones especially selected and assigned to the duty in each case, and instructed thoroughly in what you have already learnt, so that they may be capable of participating intelligently in the proceedings of regular meetings. There is a strong disposition to slur over the ceremony of “initiation” in such a way as to make no serious impression upon the candidate. The method of the Parent Society [the Theosophical Society (TS)] may be unsuited to English prejudices, yet to fall into the opposite extreme of undignified haste is very much worse. Your ways of initiation are a standing insult to every regular chela and have provoked the displeasure of their “Masters [Masters of the Wisdom]”. It is a sacred thing with us; why should it be otherwise with you?

If every Fellow [member of the TS] took for his motto the wise words of a young boy, but one who is a fervent theosophist, and repeated with Bertram K [Bertram Keightley], “I am a theosophist before I am an Englishman”, no foe could ever upset your Society. However, candidates should be taught, and old members always recollect, that this is a serious affair the Society is engaged in; and that they should begin the work as seriously by making their own lives theosophical. The “Journal” [a periodical that Miss Arundale helped to plan, but which was never published] is well begun, and should be continued. It should be the natural complement to that of the “SPR” [Society for Psychical Research] which is a bag of nuts uncracked.

Your branch should keep in correspondence with all the others in Europe; the Germania [Germania Theosophical Society] can help you; the others need your help. This is a movement for all Europe, not for London only, remember. The American members are under great disadvantages, and have had until now, since the Founders left, no competent leaders; your Branch can, and should, help them, for they are your neighbours, and the Headquarters have already too much to do in other quarters.

A chela [disciple] will be detailed to answer general questions if the Branch deserves assistance. But remember: we are not public scribes or clerks, with time to be continually writing notes and answers to individual correspondents about every trifling personal matter that they should answer for themselves. Nor shall we permit those private notes to be forwarded as freely as hitherto. Time enough to discuss the terms of chelaship when the aspirant has digested what has already been given out, and mastered his most palpable vices and weaknesses. This you may show or say to all. The present is for the Branch addressed to you as its officer.

You have accepted an important service — the financial agency — and done wisely. Such aid was very needed. If the members in Europe wish well to the Mother Society [the Theosophical Society], they should help to circulate its publications, and to have them translated into other languages when worthy of it. Intentions — you may tell your fellow-members — and kind words count for little with us. Deeds are what we want and demand. LCH [Mrs Laura C. Holloway] has done — poor child — more in that direction during two months than the best of your members in these five years.

The members of the L. Lodge have such an opportunity as seldom comes to men. A movement calculated to benefit an English-speaking world is in their custody. If they do their whole duty, the progress of materialism, the increase of dangerous self-indulgence, and the tendency towards spiritual suicide can be checked. The theory of vicarious atonement has brought about its inevitable reaction: only the knowledge of karma can offset it. The pendulum has swung from the extreme of blind faith towards the extreme materialistic skepticism, and nothing can stop it save Theosophy. Is not this a thing worth working for, to save those nations from the doom their ignorance is preparing for them?

Think you truth has been shown to you for your sole advantage? That we have broken the silence of centuries for the profit of a handful of dreamers only? The converging lines of your karma have drawn each and all of you into this Society as to a common focus, that you may each help to work out the results of your interrupted beginnings in the last birth. None of you can be so blind as to suppose that this is your first dealing with Theosophy.

You surely must realize that this would be the same as to say that effects came without causes. Know then that it depends now upon each of you whether you shall henceforth struggle alone after spiritual wisdom thro’ this and the next incarnate life, or, in company of your present associates and greatly helped by the mutual sympathy and aspiration. Blessing to all — deserving them.

KH

Endnotes

1. Francesca Arundale was a member of the TS, close friend of H. P. Blavatsky and Annie Besant, and great-aunt and adoptive mother of George S. Arundale (3rd international President of the TS). Reprinted from Letters from the Masters of the Wisdom (1881–1888), First Series, Letter No. 4. Compiled by C. Jinarâ-jadâsa. (Adyar, Chennai, India: Theosophical Publishing House, 2011). First ed. 1919.

Knowledge for the mind, like food for the body, is intended to feed and help to growth, but it requires to be well digested, and the more thoroughly and slowly the process is carried out, the better both for body and mind.

Mahatma Morya

Thus, little by little, the now incomprehensible will become the selfevident; and many a sentence of mystic meaning will shine yet out before your Soul-eye, like a transparency illuminating the darkness of your mind. Such is the course of gradual progress. … Great man is he who is strongest in the exercise of patience.

Mahatma Koot Hoomi