Теософія на Кіровоградщині

Коли я вперше побачила тему «Представляючи теософію майбутнього», мені на думку прийшли дві речі: сила слова «уява» та значення «теософії». Уява – це акт уявного створення чи відтворення з допомогою сили розуму; уява – одна з найпередовіших людських здібностей. Отже, те, що ми робимо тут, – це колективні зусилля, щоб подумки створити, використовуючи силу думки, образ чи картину майбутньої теософії. Це підводить мене до другого пункту – значення теософії. Насправді це означає божественну мудрість (брахмавидья). Отже, вона має незмінну природу, вона не змінюється, але способи наближення до неї, її поширення можуть і мають змінюватися.

Ми поговоримо про те, як ми уявляємо майбутнє Теософського товариства (ТТ) або теософського руху як засобу поширення цієї нестаріючої мудрості. TТ складається з членів з усього світу; так що це живий організм, який потребує перегляду та оновлення. Це один із засобів поширення божественної мудрості (явно не єдиний). Як зовнішній вияв він проходить через цикли. Проведення аналогії з людським тілом, провідником нашої духовної істоти, допоможе нам краще зрозуміти це. На думку вчених, людське тіло повністю замінюється на новий набір клітин кожні сім-десять років. Тіло оновлюється, адаптується, але дух залишається незмінним на протязі всього нашого існування. Те саме можна сказати про теософію і ТТ. Отже, я поділюся трьома пунктами, які корисні для підтримки полум’я теософського руху:

1. Пам’ятаємо принцип свободи думки.

Це одна з найкрасивіших характеристик ТТ. З моменту свого заснування Вчителі попереджали нас про те, щоб уникати двох речей: егоїзму, що заважає Загальному Братству, і догматизму, який є протилежністю неупередженості. Але що таке неупередженість та її ставлення до свободи думки? Відкритий розум – це розум, який досліджує будь-який постулат, заглиблюється у дослідження та пізнання, як сказав би Дж. Крішнамурті. Тільки через справді відкритий розум, що здатен розрізняти, можна зберегти справжню свободу думки. І ми, котрі вивчають теософію, не можемо цього забути. Анні Безант каже, що будь-який інститут, який існує вже багато років, під загрозою кристалізації, і що це може статися, коли догма переважає свободу думки. Вона додає:

«Ми повинні скрізь, у нашому впливі на світ і нашому впливі на наших молодих членів, пам’ятати, що життя Товариства залежить від того, щоб воно залишалося суспільством, в якому думки повністю вільні та заохочуються відверті дискусії…

Ми повинні заохочувати вираження нової думки, відкрите вираження будь-якої нової ідеї» («Майбутнє теософського суспільства», публічна лекція, прочитана на Міжнародній конвенції в Адьярі у грудні 1930 р.).

Тому такі місця надзвичайно корисні. Збереження свободи думки також йде пліч-о-пліч з цілями ТТ. Відкритий розум дозволяє нам заглибитись у вивчення різних релігій, наук та філософій. Усвідомлення завдяки ретельному вивченню призводить нас до практичного досягнення єдності серед різноманітності. Це робить нас більш відкритими та уважними до візії Загального Братства.

Я хочу послатися на Терезополіську декларацію і підкреслити, що вона вказує на цю свободу думки в сумлінному та братерському дусі, що має життєво важливе значення для майбутнього Теософського товариства. Візьмемо для прикладу деякі витяги з Декларації:

  ♦ Поглибити зв’язок теософських ідеалів із ТТ ХХІ століття.

  ♦ Навести мости між теософськими ідеями та філософськими і науковими твердженнями нашого часу [я б додав, мистецтво].

  ♦ Шукати можливості співробітництва з організаціями з аналогічними пропозиціями.

  ♦ Допомагати розширювати горизонти теософської точки зору, вивчаючи з повагою традиції, які мало відомі у нашій історії.

Коли панує братня атмосфера, стає легко погодитися з тим, що наша думка про щось не обов’язково є остаточною. Отже, існує зв’язок між братерством та свободою думки. Теософію слід представляти як виклик дослідженням та розумній критиці. Люди з широким розумом і братнім серцем мають змогу кардинально змінити себе і цим надихнути своє оточення.

Стверджується, що TТ було створено, щоб допомогти і дати людству еволюційний імпульс, який може призвести до реальних змін. Це підводить мене до другого пункту, пов’язаного з можливістю вийти за рамки простого теософського руху і зробити подальший вплив, який змусить більше людей піднятися в рамках теософських ідеалів.

2. Необхідність теософської освіти.

Одна з основних ідей Анні Безант про освіту полягає в тому, що формування доброго громадянина має починатися у шкільні роки, а навчання має продовжуватись у коледжі, бо характер формується саме у дитинстві та юності. Марія Монтессорі також мала певні уявлення про важливість правильної освіти для дітей. Обидві вони дивляться на дітей з цілісної точки зору, яка бере до уваги реінкарнацію і показує нам, що дитина вже має свій характер і СВІДОМІСТЬ, готові до функціонування, і вона народжується з певним фоном. Тому перші роки життя дуже важливі, і протягом цього часу дитина має отримувати відповідну стимуляцію.

В даний час я працюю в Адьярській теософській академії (ATA), центрі трансформаційної освіти, заснованому TТ, та сестринській установі школи Golden Link на Філіппінах. Його мета – дати теософську освіту:

Першочерговим завданням ATA буде розвиток правильного характеру та інтеграція основних цінностей, таких як співчуття, чуйність та турбота про навколишнє середовище та суспільство, щоб стати активним інструментом для правильних дій. Наголос буде зроблено на розвиток життєвих навичок, таких як впевненість у собі, ефективні відносини, ефективне вирішення конфліктів, комунікативні навички, навички критичного мислення (adyartheoacademy.in/educational-philosophy).

Така освіта – спосіб зберегти полум’я теософії живим. Незалежно від того, росте ТТ чи ні з точки зору членів, фундаментальним є те, що ті, хто здобувають таку освіту, здатні змінити самих себе, той імпульс, який теософський рух покликаний дати: мати можливість жити у світлі цих ідеалів і принципів і надихати оточуючих.

Зазвичай ми говоримо про вирішення соціальних проблем і про те, що ТТ має бути у цьому піонером. Один із способів знайти корінь проблеми – здобути теософську освіту. Ось кілька вказівок на те, якою може бути теософська освіта:

 ♦ Освіта без конкуренції та порівняння, але за співпраці. Це означає освіту, яка веде до створення братства, що практикується у повсякденному житті.

  ♦ Освіта без страху, насильства чи покарання: «Дітей, перш за все, слід вчити впевненості у своїх силах, любові до всіх людей, альтруїзму, взаємної благодійності і, насамперед, уміння думати та міркувати самостійно» (О. П. Блаватська, «Ключ до теософії», розділ 13, «Теософія та освіта»). Давайте пам’ятати, що недоліки дитини здебільшого можна виправити, якщо старші розвиватимуть її відповідні чесноти і виявлятимуть до них повагу та довіру.

  ♦ Освіта для ВІЧНОГО, а не для ефемерного, в якому розуміється справжня природа істоти та найвища мета еволюції, і яка не є простим пошуком виживання чи матеріального успіху. Діти – це люди, народжені серед нас після незліченних попередніх народжень на Землі, з досвідом, накопиченим протягом багатьох життів, викуваним у них як здібності та сили, з персонажами, які є втіленою пам’яттю їх минулого, з сприйнятливістю, обмеженою та обумовленою цим минулим визначенням, його реакція зовнішні враження. Їхнє майбутнє при народженні багато в чому визначається впливом, який надали на них у ранні роки. Діти вже мають характер і свідомість, готові функціонувати, доки вони отримують відповідний стимул (Монтессорі).

Тому я уявляю майбутнє теософії, в якому цей тип освіти буде правилом, а не винятком. Я уявляю подібні ініціативи у кожному місці світу, де є Теософська Ложа і є справжній інтерес до особистого перетворення. Тим, хто зацікавлений, рекомендується відвідати веб-сайт ATA та по-справжньому розглянути можливість волонтерської роботи у цій установі. Їх також заохочують перенести на свою батьківщину насіння теософського центру освіти, що трансформує. Кажуть, що найкращий спосіб вивчати – на власному прикладі. Оскільки кожен може бути вчителем для кожного на цьому шляху, ми повинні розпочати застосування принципів теософії в нашому житті. Це підводить мене до третього пункту:

3. Практичне застосування теософських навчань у нашому повсякденному житті.

Серед людей існує хибне уявлення про те, що теософія – це переважно старомодне інтелектуальне дослідження. Насправді в повсякденному житті немає нічого більш практичного, актуального і складного, ніж теософія. Теософія – це наука про самотрансформацію, і це те, що ми, як члени, маємо вміти передавати та показувати новим поколінням.

Я уявляю собі теософський рух, в якому кожен, хто вивчає теософію, стає центром трансформації і світла, провідником змін і альтруїстичного служіння. Якість колективної роботи залежить від якості зусиль та особистої праці. Ми живий організм.

 Висновок

1. Майстри казали: доки існує хоча б невелика група справжніх теософів, інститут безпечний, як і вчення. Наше завдання також бути живими прикладами цієї трансформуючої сили, щоб надихати та бути реальними каналами трансформації.
2. Коли почався теософський рух, він був у авангарді. Отже, наше завдання – зробити теософію якнайактуальнішою для нашої молоді та майбутніх поколінь.
3. Нашою головною метою має бути зробити теософію доступною для всіх людей, знайшовши нові способи вираження, щоб з’єднатися та синхронізуватися із сучасністю.

Я уявляю собі теософський рух якомога яскравішим і надихаючим. Існує неосяжний океан мудрості, який може бути привілеєм лише небагатьох. Нехай Океан теософії вміщає якнайбільше душ.

Переклад Світлани Гавриленко

У період з 20 по 26 січня 2020 року під час 39-ї Літньої школи у Бразилії група молодих людей зібралася у Терезополісі (Бразилія), щоб обговорити минуле, сьогодення та майбутнє молодіжного руху та Теософського товариства. На цих зборах народилася «Терезополіська декларація», що містить сім пропозицій молоді Теософічного товариства 21 століття.