Загальне між двома великими вченнями

Яка б тема відносно «Таємної Доктрини» О.П. Блаватської не порушувалася, вона завжди залишається актуальною, тому що слідує природному порядку викладення й розкриття історії еволюції Всесвіту та людини. На цей раз не стала виключенням тема «Ведичне коріння «Таємної Доктрини» О.П. Блаватської», яку запропонувала нам доцент кафедри педагогіки і психології Придніпровської Державної Академії фізичної культури і спорту, керівник авторських культурних програм в Музейному Центрі О.П.Блаватської та її родини Юлія Дмитрівна Родіна, м. Дніпро. Зустріч відбулася 08 жовтня 2021 року, на жаль, в режимі онлайн.

Лектор, перш ніж впритул підійти до характеристики ведичних ключів, необхідних для розуміння древніх архаїчних знань, викладених в Книзі Дзіан – Книзі Істинного Знання, від роду якій за словами Олени Блаватської не менше одного мільйона років, розгорнула перед нами структуру Ведичних Писань, в яких насамперед виділено чотири Веди: Рігведа, Яджурведа, Самаведа та Атхарваведа і розкрила їх філософський зміст. Ми також почули, про існуючі наступні важливі частини Вед:

  • Самхіти, збірки основних мантр, що входять до кожної з чотирьох Вед.
  • Брахмани – коментарі до Вед, що пояснюють ведичні ритуали

ритуальні тексти.

  • Араньяки – це релігійні тексти, частина літератури Вед, що відноситься до боговідкритих писань
  • Упанішади – доповнення до Вед релігійно-філософського характеру.

Далі Юлія Дмитрівна підкреслила, що всі школи філософії Древньої Індії спираються саме на Веди, які дають нестандартні знання, і підвела таким чином до того, що якраз і О. П. Блаватська також спиралась на них при написанні «Таємної Доктрини», адже протягом усієї праці , починаючи з Пролога, вона звертається до ведичних термінів для пояснення істин, що викладаються. У лекції Юлія Дмитрівна, враховуючи часові можливості викладення матеріалу,  доторкнулась тільки до перших звернень до ведичних термінів – у Пролозі та перших Станцах, адже перший ключ, що розкриває Ведичне коріння в цій епохальній праці нашої співвітчизниці, прослідковується в термінах вже в Пролозі,  а за цим у –  Станці I, шлока 4, том I «Таємної Доктрини», Космогенезис. Найбільш розповсюджені такі з них: Аватари, Брахма, Праджапаті, Хиранья Гарбха тощо. Особлива увага була приділена найважливішому Ключу- Корінню – Бхагавадгіті, в яку входить 18 глав, перші 6 з яких це загальні відомості про світовий устрій та людину в ньому, наступні 6 це головний матеріал Бхагавадгіти, та останні 6 – це асиміляція усього сказаного. Юлія Дмитрівна у лекції звернулась до глави 18 «Досконалість Зречення». Її основними пунктами є: значення зречення від миру; дія гун (якостей, властивостей) Природи на  свідомість і діяльність людини; усвідомлення Брахмана та велич «Бхагавадгіти».

Хоча, наголосила лектор, одна з визначних філософських та релігійних писемних пам’яток людства «Бхагавадгіта» написана в формі діалогу Господа Кришни зі своїм відданим другом та учнем Арджуною перед історичною великою битвою двох сімей, з філософської точки зору – це велика битва, в якій людський дух повинен битися проти нижчих страстей в фізичному тілі. Практичні настанови, які даються в цьому вченні, мають під собою певну філософську основу, яка в явному виді в ній не міститься, але без знання якої поняття самого тексту вкрай утруднено. О.П. Блаватська дає цю основу в «Таємній Доктрині» і порівнює її з позиціями інших філософських шкіл, відомих в Індії. Вона пропонує для сприйняття і вивчення цієї праці осягати істини, викладені в тексті, усвідомленням, а не просто опановувати на інтелектуальному рівні.

В Бхагавадгіті подається базова ідея, як Теософії – Божественної Мудрості, так і любої релігії: хто є я (людина), хто є Творець, показано їх взаємозв’язок, як основу для реалізації змісту життя та досягнення щастя і миру в усьому світі. Не важко побачити спільне в меті цих двох вчень –  Бхагавадгіти і «Таємної Доктрини» та їх єдине коріння теорії. В них прослідковується також єдиний метод пізнання Істини – від Цілого до приватного; від Вищого до нижчого. Недарма О. П. Блаватська писала: «Щасливий той, хто відкриє для себе Ціле».

Як раз тут Юлія Родіна нагадала присутнім, що Олена Блаватська заповідала своїм учням і послідовникам в день її відходу від земного життя  – 8 травня, прочитувати і обговорювати одну з Глав з Бхагавадгіти, вказуючи нам на те, що Бхагавадгіта є одним із джерел древніх істин, викладених в «Таємній Доктрині», дає нам необхідну практику духовного самовдосконалення та виховання в собі морально-етичних якостей, що лягли в основу Теософського вчення.

Нам залишається тільки усвідомити це і жити божественним життям.

Шановна Юлія Дмитрівна! Прийміть від всіх присутніх на цій зустрічі щиру подяку за те, що допомогли нам зробити ще один крок на шляху до пізнання Божественної Мудрості, викладеної в Двох Великих Вченнях! 

Раїса Калашнікова, м. Кропивницький

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Обсуждение закрыто.