КНИГА ВЕЛИКИХ ВІДКРИТТІВ ОЛЕНИ БЛАВАТСЬКОЇ

Р.М. Калашнікова- екс президент теософського Відділення «Лайа», місто Кропивницький.

Національний лектор України

 

Виступ на форумі наукових читань в Музейному центрі ОПБ
та її родини, м. Дніпро, 24 березня 2026 року

Сьогодні у нас з вами є можливість ще раз доторкнутися до найголовнішої з усіх теософських книг Олени Петрівни Блаватської – «Таємної Доктрини».

Колишній віце-президент Міжнародного Теософського Товариства, заслужений професор у відставці Університету в штаті Джорджія, США, Джон Альгео, у статті під назвою «Таємна Доктрина»: що це таке, як і чому ми її вивчаємо», назвав «Таємну Доктрину» «великою книгою Блаватської», і дуже просто, доступно, коротко і ясно розкриває Мету, якою служить ця воістину геніальна праця нашої співвітчизниці. Він пише: «Мета «Таємної Доктрини» – не зробити нас щасливими, розважаючи нас, або обізнаними, наставляючи нас, або чутливими, надихаючи нас. Її Мета – допомогти нам відкрити Істину». Він назвав «Таємну Доктрину» також «Книгою відкриттів», звичайно, завдяки тим пророцтвам Посланниці Світла, які вона вміщує. І «той, хто істино вивчає», що саме відкривають ці пророцтва, крок за кроком рухатиметься у майбутнє шляхом еволюції.

Олена Петрівна писала, що разом з еволюцією людини еволюціонуватимуть, в рамках Законів Космосу, всі процеси, в яких вона бере участь, усі напрямки, якими вона керує та які контролює відповідно до цих Законів. Одним з таких напрямків є Наука. І Олена Блаватська змогла передбачити чимало наукових відкриттів та описала їх у «Таємній Доктрині», долю якої, до слова, вона також передбачила. У першому томі ми читаємо, що «… тільки у XX столітті ця праця – нехай навіть не вся, а частина її – отримає підтвердження … », а пізніше уточнила, розширила свій вислів і у другому томі додала:
«Жодна велика істина ніколи не була прийнята апріорі, і зазвичай минало століття чи два, перш ніж проблиски її починали спалахувати в людській свідомості, як можлива правда. … І справжня праця буде виправдана частково або цілком у XX столітті». Вона говорила також, що якраз в цей період вчені почнуть визнавати, що «Таємна Доктрина» не була вигадана, і підтверджувала своє бачення знанням наукових фактів. І хоч одні дослідники наголошують, що «Таємна Доктрина» налічує не менше ста пророцтв Олени Блаватської, інші стверджують, що в ній не так багато прямих передбачень, сьогодні впевнено можна сказати, що утворився цілий список областей, де вони повністю підтвердилися. І пов’язано це, за словами Блаватської, із закінченням 5000 – ого циклу Калі Юги. Вона писала:

«Ми знаходимося біля самого кінця Циклу у 5000 років справжньої арійської Калі Юги і між цим часом (1888) та 1897 роком буде зроблено великий проріз у покрові Природи і матеріалістична наука отримає «смертельний удар».

Чому вона назвала саме 1897 рік? Чому пророкувала, що найближчим часом наука зробить кілька грандіозних відкриттів у невидимій матерії? Тому що, як підкреслював Учитель М., тільки вона знала все. Але тоді мало хто з вчених серйозно сприйняв її слова. Адже наприкінці XX століття фізиками, наприклад, володіло почуття, що завдання, які поставила їх наука, близькі до завершення, оскільки найзначніші відкриття у сфері фізики вже зроблено і що в подальшому фізика зводитиметься лише до додавання десяткових знаків у значеннях основних констант. Вчений світ не врахував, що Олена Петрівна будувала свої пророцтва на знанні Космічних Законів. Вона знала, що цього, 1897 року, закінчуються основні цикли розвитку всесвіту, які частково збігаються. У такі періоди дуже швидко і дуже яскраво розкриваються закладені в людині вищі здібності – почуття або інтуїція. Людину осяюють ідеї і вона здатна здобувати миттєві знання з Інформаційного Поля Землі. А це, звичайно, призводить до нових фундаментальних відкриттів.

І ось самим найголовнішим і найважливішим було пророцтво Олени Блаватської про поділення атома, тому що саме воно покладається в основу Світобудови. У «Таємній Доктрині» вона писала: «Атом еластичний; отже атом ділимий і повинен складатися з частинок або субатомів … Саме на прикладі ілюзорної природи матерії і нескінченної ділимості атома заснована вся наука Окультизму».     

Це становище за часів О.П. Блаватської наукою категорично заперечувалося. Вчені стверджували, що «будівельною цеглою» Всесвіту дійсно служать атоми, проте це «тверді непроникні частинки». І в цей же час, у 1896 році, французький учений, Лауреат Нобелівської премії Антуан Анрі Беккерель фіксує радіоактивність урану. Це справило «революцію в людському мисленні», бо означало, що деякі атоми, навіть, так звані «вічні атоми» (або іншими словами «будівельні цеглинки») урану і торію, нестабільні і мимоволі випускають частинки у вигляді випромінювань з високою енергією, перетворюючись тим самим на інші атоми. Це було перше відкриття, що вказує на ділимість атома.
Потім, коли у 1897 році, точно в рік, передбачений пророчицею, англійським фізиком Джоном Томсоном був відкритий електрон, що поклав початок ери електроніки з її величезним впливом на всі галузі науки і на все повсякденне життя, що сьогодні відчуваємо і ми з вами, «будівельні цеглинки» взагалі дали «велику тріщину». Атом таки виявився ділимий, а Олена Блаватська виявилася правою. Вже зі шкільної лави ми з вами знаємо , що пізніше були відкриті протони, потім нейтрони, кварки, та інші дрібні частинки, які в свою чергу можуть ділитися, ділитися до нескінченності.
Ці відкриття повною мірою співвідносилися з «Таємною Доктриною» в минулому. Про які б відкриття ми не говорили сьогодні, вони також співвідносяться з нею. І підтвердженням цього є відкриття екзотеричної субатомної частки, яку називають «Бозон Хіггса» або «часткою Бога» (а іноді додають «частка Бога в Теософії»), тому що «Бозон Хіггса» повідомляє масу всьому, що є у Всесвіті: і атому, і Чумацькому Шляху, і нам з вами. Він свідчить про наявність невидимого поля, проходячи через яке частини набувають ваги. Над цим відкриттям англійський фізик Пітер Хіггкс, бельгійський дослідник Франсуа Енглер працювали 48 років. У березні 2013 року вони отримали за нього Нобелівську премію.
Далі. Геніальна Олена Петрівна порушила традиційне уявлення науки про порожнечу у Космосі. Вона категорично заявляла, що порожнечі в Природі немає, і стверджувала, що «Космос – це не необмежений вакуум» і не «обумовлена порожнеча, а те й інше разом». Лише у XX столітті твердження Блаватської, яке здавалося парадоксальним для багатьох учених на той час, одержало наукове підтвердження: «… вакуум – тобто порожнеча – є віртуальне зосередження колосальних енергій». Тому у Всесвіті немає жодної миті статики, все знаходиться у постійному вічному русі, в якому і народжуються величезні енергетичні потоки. Про це говорять у своїх роботах радянський вчений, кандидат технічних наук, С. Парфенов у статті «На дорогах у Космос», угорський дослідник Е. Мадьярі, розкриваючи колосальну енергію маленьких частинок – названих ним потентонами, – які пронизують простір у всіх напрямках, польський астроном, професор, доктор Кордилевський, який у 1958 році вперше побачив, що «в Космосі є «хмари, що складаються з зоряного пилу…» і багато інших».

Наступний приклад. Зовсім недавно підтвердилося ще одне одкровення «Таємної Доктрини». Воно відноситься до галузі астрології. В книзі «Великих відкриттів», том 3, частина 3, читаємо: «Сонце при кожному своєму обороті скорочується так само ритмічно, як людське серце. Тільки … сонячна кров вимагає 11 років, щоб пройти через порожнину серця раніше, ніж вона омиє легені, щоб повернутися потім у великі артерії та вени системи. Сонце – це ритмічно пульсуючий живий організм. Сонце дихає!». Видатний учений, один з основоположників геліо біосинтезу Олександр Леонідович Чижевський відкрив у XX столітті так званий «Сонячний пульс», чим повністю підтвердив бачення Олени Блаватської.

 

Ще одне одкровення. Нам всім добре відомо і таке поняття, як ультразвук, який увійшов в науку в XX столітті, а Блаватська ще у 1888 році натхненно передвіщала: «Звук, насамперед, страшна окультна сила, це дивовижна сила, яку не змогла б врівноважити вся електрика, отримана від мільйонів Ніагар … Звук може бути вироблений такої властивості, що піраміда Хеопса піднялась би у повітря, або ж вмираюча, ні, людина на останньому подиху, була би повернута до життя і наповнена новою енергією та силою. Звук – це є вібраційна сила … ». Тут дуже важливо звернути увагу на попередження Олени Петрівни, що використання «такої сили» має бути дуже обережним і з великою відповідальністю за можливі негативні наслідки для всього людства.

Хочеться, нехай дуже коротко, але все-таки зупинитися ще на кількох пророцтвах Великої Посланниці Світлих Сил. Адже вона знала і передбачала дуже, дуже багато.
Наприклад, Олена Петрівна знала:
• Як про розширення, так і про стиснення Космосу. І
американський астролог Едвін Хаббл у 1929 році своїм відкриттям «Червоного зміщення» в космології, довів наявність космологічного розширення Всесвіту. Дещо пізніше британський астрофізик Стівенс Хоккін зробив низку відкриттів щодо стиснення Космосу.
• Про вік Землі і Місяця і пояснювала, що «саме Земля зобов’язана своїм буттям Місяцю, всупереч усім протилежним поясненням цього факту астрономами та геологами».

Це твердження знайшло науковий доказ у XX столітті після того, як було відкрито радіо вуглецевий метод визначення віку мінералів і цим методом було встановлено вік місячного ґрунту, який доставили на землю американські астронавти.
• Про еквівалентність енергії та маси, про фотон та
про броунівський рух.
Чому я називаю відразу три її твердження? Тому, що в 1905 році німецький фізик Альберт Ейнштейн, на робочому столі якого, за словами його племінниці, завжди лежала «Таємна Доктрина», зробив одразу три грандіозні відкриття:

1. Про еквівалентність енергії та маси, відобразивши це у своїй знаменитій формулі Е дорівнює мс2.

2. Про фотон, пояснюючи явище фотоелектричного ефекту

. 3. Про броунівський рух.
Звичайно, можна було б ще дуже довго перераховувати передбачення Вісника Нової Епохи і знаходити їм безперечне наукове підтвердження в сучасній літературі.
    Важко оцінити пророчі знання, залишені О.П. Блаватською, настільки глибокі та космічні ці одкровення. Вона проробила величезну духовну, інтелектуальну і дослідницьку роботу, сміливо говорила про свої ідеї, не боялася йти проти думок, що встановилися і прозрівала у майбутнє людства.
Мені здається саме про неї сказав російський релігійний та політичний філософ Микола Олександрович Бердяєв:
«Є люди минулого, люди майбутнього, люди вічного. Більшість людей живе у тих чи інших розірваних частинах часу, і лише деякі прориваються до вічності … . Пророки звернуті до майбутнього, але вони прозрівають його лише тому, що вони в дусі долають час, судять про час із вічності. У дусі змінюється вимір часу, час згасає та настає вічність».
Безперечно, Велика Посланниця Світлих жила у вічності і своїми передбаченнями, пророцтвами допомагала людству пізнавати ІСТИНУ. ДЯКУЄМО ЇЙ ЗА ЦЕ!

А вам дякую за увагу!

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.


Оставить комментарий