Продовжуємо розповідати про Олену Петрівну Блаватську (виступи-розповіді на обласному радіо)

Ведуча – старший редактор обласного радіо Мислюк Любов Дмитрівна. 

Члени Теософського Товариства Кіровоградського відділення “Лайя” намагаються якомога ширше та достовірніше розповісти людям про життя і  діяльність Вісника Світла – Олену Петрівну Блаватську, якій в цьому році відзначається 185 років від Дня народження та 125 років, коли її високий Дух покинув земний план.

Для цього використовуються різні форми роботи, одна з яких виступи-розповіді на обласному радіо.

Вашій увазі пропонується інтерв’ю, яке прозвучало 14 квітня та 16 липня 2016 року з цього приводу:

Ефір І – 14 квітня 2016 року

Л.Д. Сьогодні у нас в студії Президент Кіровоградського Відділення Міжнародного Теософського Товариства, член Ради Духовного Центру Кіровоградщини Раїса Михайлівна Калашнікова. Раїсо Михайлівно, давайте, перш за все, повідомимо нашим слухачам, яка   мета нашої зустрічі?

Р.М. З радістю відповім на це та інші Ваші запитання. Почнемо з того, що у цьому році виповнюється 185 років від Дня народження  нашої видатної землячки Олени Петрівни Блаватської та 125 років, коли її Світлий Дух покинув земне життя.

З цієї нагоди  у Дніпропетровську, де народилася Блаватська, відбудуться з 06 по 08 травня ювілейні урочистості, присвячені Дню пам’яті Олени Петрівни. 8-ме травня –  День, коли вона покинула земний план, названо Днем Білого Лотоса. До речі, хочу повідомити, що в урочистостях візьмуть участь науковці, теософи не лише з України, а й з Росії, Америки, Індії та, можливо, з Італії.

Л.Д. Що ж покладено в основу ювілейних заходів?

Р.М. Концептуальною основою й тематикою заходів є осмислення спадку (або вчення) Блаватської та впровадження її ідей в духовну культуру сучасності. Адже людству нашої планети відомо, що вона принесла нам Універсальне Знання – прадавню Божественну Мудрість, або Єдину Вищу Істину. Якраз ця Істина лежить в основі всіх вчень, релігій, віросповідань. Слід наголосити також на тому, що праці Олени Блаватської синтезують наукові, філософські та релігійні знання, вивчення яких допоможуть людині на сучасному етапі її розвитку сприймати Світ, як Єдине Ціле, Єдину Цілісність. А це основний Космічний Закон. І його потрібно знати всім, бо лише тоді ми будемо розуміти, що необхідно йти по шляху Єднання, що лише в цьому наша сила.

Л.Д. Мені відомо, що не багато з оточуючих нас людей чули про Олену Блаватську, а ось про День Білого Лотоса чули чимало. Чому день її смерті так названо? Чия це була пропозиція?

Р. М. Незадовго до першої річниці смерті Олени Петрівни, Перший Президент Міжнародного Теософського Товариства, який став довічним президентом,полковник Генрі Олькотт видав у Адьярі, Індія, виконавчий наказ, яким установив, що цей день щорічно буде відзначатися як “День Білого Лотоса”.

 Чому він так назвав цей день? Коментарів поки що не знайдено, але:

по-перше: можливо тому, що етапи життя Олени Блаватської дуже схожі на етапи росту, розвитку цієї таємничої квітки. Її корінь  щільно закріплено в мулі, що символізує матеріальний план, стебло, яке пробивається через товщу води (астральний план), а над її поверхнею розпускається сама квітка як  Сяйво Духу, що асоціюється з божественним планом. Ось у таких трьох світах жила Олена Блаватська;

по-друге: можливо тому, що практично у всіх релігійних й філософських системах Лотос представляє собою символ Божественного Духу, а Олена Петрівна була істинним носієм цього Духу;

по-третє: можливо тому , що Лотос є найбільш уживаним терміном як самого Космосу, так і людини, фундаментальне вчення про яких залишила знов таки Блаватська.

Не знаю, можливо, ці та ще й інші припущення стали для Олкотта натхненням, щоб так гарно назвати День, коли вона пішла з земного життя. Ось уже 125-й раз вшановуватиметься цей День не лише теософами, але й усіма, хто цінує та поважає той внесок, що зробила ця надзвичайна жінка, яку в світі називають Гігант мислення, Титан та яку ще у 1991 році ЮНЕСКО назвала “Людиною Світу”.

Л.Д. У Вашій відповіді прозвучали назви: Теософське Товариство”, Теософ. Могли б Ви конкретніше пояснити нашим слухачам, що таке Теософське Товариство, для чого воно було засновано, які цілі ставить перед собою, та хто такий теософ?

Р.М. Звичайно. Теософське Товариство, яке було засновано Оленою Блаватською та полковником Генрі Олькоттом у 1875 році, це велика група людей, яка складається із самих різних особистостей  за національністю, належністю до релігії, за статтю, з самим різним рівнем мислення. У Теософському Товаристві немає догм, яких воно повинно дотримуватись, немає храмів. Воно було засновано для того, щоб допомогти людям побачити, що така річ, як Божественна Мудрість, або Теософія є, допомогти кожному приблизитися до неї, вивчаючи її вічні істини та дотримуватися у повсякденному житті. Цінність Теософії, як філософії поведінки, якраз полягає в тому, що вона підходить кожній людині в будь-який час та для будь-якої діяльності. Теософія вплітається і в сімейні відносини, і в школу, бізнес, мистецтво, науку, і в державність, культуру тощо.

З самого початку Теософське Товариство ставило перед собою три Цілі, які залишаються й до цього часу, а саме:

  1. І найголовніша Ціль: створення Всесвітнього Братерства Людства без відмінностей раси, віросповідань, кольору шкіри, статті.
  2. Сприяти порівняльному вивченню Релігії, Філософії та Науки.
  3. Досліджувати непояснені закони Природи, духовні сили, що скриті у людині.

Члени Теософського Товариства, де б не були його осередки: на селі, в місті, області, державі, в любому куточку світу мають робити все від них залежне, щоб ці Цілі реалізовувалися.

Л.Д. Дякую за таку конкретну відповідь. Залишається відповісти ще на питання: хто такий теософ?

Р.М. Дозвольте, будь ласка, привести визначення, яке дає сама Олена Петрівна Блаватська. Вона зазначала:

“Неважко стати теософом. Люба людина середніх розумових здібностей та схильна до метафізики; яка веде чистий неегоїстичний спосіб життя і знаходить більше радості в допомозі ближньому, ніж в отриманні допомоги самому; хто завжди готовий поступитися своїми бажаннями заради блага інших; хто любить Істину, Добро і Мудрість, заради них самих, а не з-за вигод, які вони можуть принести, – ТОЙ ТЕОСОФ”. Мені здається, що сказати чіткіше, хто такий теософ неможливо.

Л.Д. Оскільки Олена Блаватська вчений, філософ, письменниця назвіть, будь ласка, її основні твори.

Р.М. Блаватська написала декілька фундаментальних праць, багаточисленні статті, які в цілому можна вмістити в 15-ти томне видання. Найголовніший труд її життя “Таємна Доктрина”, далі “Ключ до Теософії”,  “Голос Безмовності”, “Ізида без покривала”.

 Л.Д. Як можна пристосувати ці знання, що подає Блаватська у своїх творах, до сьогодення?

Р.М. Так як Олена Петрівна сказала, що теософом стати неважко, так і теософське вчення неважко пристосувати до сьогодення. Все залежить від кожного особисто. Перш за все, треба знати, що сама Теософія будується на трьох основних законах:

1-й закон, про який вже було сказано: Єдність всього, що існує. Це несе у собі розуміння, що кожен з нас є частинка Цілого і від того, якою буде частинка, таким буде й Ціле. Тому необхідно працювати над собою, виховувати у собі кращі якості, любов до людей, ставати добрішими, милосерднішими, більш співчутливими, уважними до інших, бути завжди готовими прийти на допомогу тим, хто цього потребує.

2-й закон – закон Карми. Мабуть більшість людей добре знає його сутність, яку можна виразити прислів’ям:”Що посієш, те й пожнеш”. Людина повинна знати, що те, що вона накопичила  за своє земне життя не вмирає, а повертається при її наступному народженні. А це вже є:

3-й закон – закон Перевтілення. Теософія дуже гарно, дуже розумно пояснює взаємозв’язок та  значення цих законів щодо нашого існування, вчить, як вершити справу земного життя, наголошує на тому, що слід самовдосконалюватися, викорінювати свої погані звички. Тільки так можна змінити свої погляди на загальнолюдські цінності, піднятися на новий щабель свідомості, щабель духовності, тільки так можна наблизитися до Бога.

Ось Вам і Теософія у сьогоденні. Нічого складного. Знай теософські закони, теософські істини і втілюй їх на практиці у повсякденному житті..

Л.Д. Тоді, будь ласка, скажіть ще декілька слів про Ваше відділення, чи збільшується кількість його членів, чи змінюється їх світобачення, чи зростають вони духовно?

Р.М.  За час, що пройшов після нашої першої зустрічі з Вами, а це було півтора року назад, кількість членів збільшилась на дві особи. Зараз нас 13 чоловік, але потенційно з різних причин працює 11. Звичайно, хотілося б, щоб нас було більше. Тоді ми могли б ширше вести роботу по популяризації ідей теософії та  теософського руху, допомагати іншим  духовно відроджуватися та нести через них знання Божественної Мудрості, яка звільняє людину від забобонів, догматичних вірувань  та направляє її по шляху створення Всесвітнього Братерства.

Зараз можна впевнено сказати, що змінюється на краще світогляд членів відділення, розширюється їх свідомість, хоч і поступово, але приходить розуміння того, що тільки прикладом свого життя ми можемо довести цінність теософського вчення, що змінивши себе, ми змінюємо навколишній світ.

Л.Д. Наостанок таке запитання. Чи співпрацює Ваше відділення з іншими громадськими організаціями? Якщо так, то в  чому ця співпраця полягає?

Р.М. Так, співпрацюємо. І останнім часом найбільш плідно з “Духовним центром Кіровоградщини”, який, як Ви знаєте, очолює доктор педагогічних наук, професор філософії  Олександр Миколайович Барно. Центр видає журнал Альманах. Ми можемо і вже розміщували там статті на духовну тематику. А у зв’язку з урочистостями, присвяченими 185-річчю від Дня народження Олени Блаватської, нам надано повністю один його номер для наповнення. Ми дуже вдячні за це Олександру Миколайовичу. З нашого боку під час урочистостей в Дніпропетровську, в яких ми також візьмемо участь, журнал буде вручено всім теософським групам України, а також представникам Росії. Так що про наш “Духовний центр” узнають в Луганську, Житомирі, Харкові, Києві, Одесі, Дніпропетровську (а там дві групи), Хмельницьку, в Артемовську Донецької області,  в Москві та Кемерово.

Крім того, ми співпрацюємо з Обласним центром гуманної педагогіки, школою Універсології, обмінюємося лекторами, допомагаємо один одному в організації спільних заходів та приймаємо в них участь і таке інше.  Ми дуже вдячні, до речі, Вам за таку зустріч на обласному радіо. Вважаю, що це також співпраця, але вже на державному рівні. Ось так.                          

Ефір ІІ – 16 липня 2016 року

Л.Д. Раїсо Михайлівно, минулого разу, а саме 14 квітня цього року, Ви розповідали нашим слухачам про ювілейні урочистості, присвячені Олені Петрівні Блаватській, які мали пройти 6, 7, та 8 травня у Дніпропетровську з нагоди 125-річчя, коли вона покинула земне життя. Так?

Р.М. Дійсно, так. І треба сказати, що урочистості пройшли на дуже високому рівні, надзвичайно святково. Як і планувалося,  в них взяли участь не лише представники з багатьох міст України, але й гості з Індії та Америки.

Л.Д. Як уже нам відомо, 12 серпня виповнюється 185 років від Дня народження Олени Блаватської. Хочу нагадати, що в попередній передачі ми пообіцяли  більш детально зупинитися на її біографії ближче до цієї дати. Так ось: що ж такого особливого, цікавого Ви б могли розповісти про цю незвичайну жінку?

Р.М. Дякую за запитання. Треба сказати, що в цієї жінки була дуже дивна доля. Як на мене, то все її життя, вся її діяльність були незвичайними. Незвичайним було не тільки те, що Олена, намагаючись звільнитися від опіки рідних і стати вільною, в 17 років виходить заміж, а потім через декілька місяців тікає  від 40-річного чоловіка і пускається у подорож по світу в пошуках Істини з тим, як потім вона сама пояснювала, щоб просвітити нею людство.

Незвичайним також було не тільки те, що вона була Єдиною, яку за 100 років Вищі Сили знайшли лише одну таку та направили її, як кажуть,  у «світ», щоб нагадати людям про забуті духовні цінності, духовні істини, про забуті досягнення прадавніх мудреців.

Якраз  незвичайним стало саме те, що свою життєву, дуже не легку місію, вона виконала достойно. Олена Петрівна підняла з глибин сивої давнини Споконвічні Знання, Божественну Мудрість і принесла їх через «матеріалістичний» Захід усьому людству нашої планети. Зараз все більше й більше вчених, дослідників,  науковців  вивчають її біографію, а разом з цим і її твори. А щодо біографії Олени Петрівни взагалі, то можна було б поділити її на три етапи, або періоди:

          1-й: Дитинство – це період десь до 17 років, коли вона вийшла заміж.

          2-й: Мандрівки, або краще сказати, подорожі.

          3-й: Творчість.

Л.Д. Тоді, будь ласка, давайте зупинимося на кожному етапі й почнемо, звичайно, з дитинства. Кажуть, воно в неї було веселим і радісним.

Р.М. Та ще, Любове Дмитрівно, можна добавити, що й щасливим. Перш за все слід зауважити, що Олена була аристократкою. Це прослідковується через її предків. Батько Петро Олексійович належав до найдавнішого аристократичного роду  – німецької династії фон Ганів. Мати Олена Андріївна походила від найдавнішого російського роду – Рюриковичів. На жаль, мати померла дуже рано, у 28 років, залишивши 3-х дітей. Її останніми словами були: «Можливо й краще, що помираю. Не доведеться бачити гірку участь Олени. Я впевнена – доля її буде не жіночою, їй доведеться багато страждати». І дійсно. Страждала вона багато. Та все ж дитинство, як пишуть її бібліографи, було щасливим.

Виховувалася Олена у бабусі по материнській лінії в кращих аристократичних традиціях: навчалася музиці, мистецтву, танцям, верховій їзді, мовам. Дорослою вона уже знала їх п’ять.

Л. Д. Кажуть, що Блаватська ще в дитинстві володіла надзвичайними здібностями. Це дійсно так, чи дещо перебільшено?

Р.М. Ні, зовсім не перебільшено. Навпаки, можливо ми навіть ще не все знаємо. Адже всі дані щодо її біографії збереглися на англійській мові і зараз тільки починається їх переклад  на російську мову. Але вже сьогодні можна привести чимало достовірних фактів, які розкривають її неабиякі здібності. Наприклад, одного разу гувернантки Олени розшукали її на горищі з голубами. Всі голуби знаходилися в якомусь дивному нерухомому стані. На запитання, що вона тут робить, Лоло (а в дитинстві її ще й так називали) відповіла, що кладе їх спати за законами мудрості Соломона. Скажіть, будь ласка, звідки  10-річна дитина могла  знати про Соломона та ще й про його мудрість?

Інший приклад. Її рідні  розповідали, що коли поблизу нікого не було дівчинка могла годинами, а інколи й днями  спокійно сидіти у темному кутку й щось сама до себе, як вони вважали, шептати. Насправді Олена розповідала  про якісь незвичні, дивні випадки, про сяючі зірки, інші світи… Вона дуже тонко відчувала Природу і казала що все в ній живе своїм таємничим життям, і вона відчуває  голоси різних предметів, щоб то не було: чи галька, чи курган, чи кусок трухлявої, гнилої деревини.

А дітям, які завжди оточували її, Олена описувала різні картини, пов’язані з життям тварин. Наприклад, у їхньому будинку було чучело тюленя. Вона сідала на нього, погладжувала шерсть і тут же перед нею, як вона казала, розверталися всі події його життя.

Л. Д. Але так звані її феноменальні здібності, з часом померкли?

Р.М. О, ні, навпаки, ще більше розкрилися, але вже у дорослому віці. Ось як про неї згадує співзасновник Теософського Товариства Уільям Джадж. Він писав:  «Я бачив, як вона заставляла предмети в кімнаті рухатися без чиєїсь допомоги. Одного разу на наших очах срібна ложка із самої дальньої кімнати пройшла через дві стіни  і три кімнати й опинилася в неї в руках. Просто по її безмовному наказу. Іншого разу вона витягла прямо зі стіни дюжину баночок з фарбами, які знадобилися мені, щоб намалювати  картину в її кімнаті. Ще якось раз, продовжує Джадж, вона взяла заклеєний конверт і за мить лист опинився  у неї в руках. А конверт, як і раніше, залишився заклеєним. Вона знову торкнулася листа, і тут же виник його дублікат. Був випадок з її обручкою з трьома сапфірами. Одній дамі дуже захотілося її поносити. Олена Петрівна зняла її й віддала. Дама пішла, забравши з собою ілюзорну подібність  обручки.  А оригінал залишився на місці».

Крім описаних Джаджем, можна привести ще безліч випадків. Наприклад, одним помахом руки вона викликала «дощ» з квітів, чудову музику, що буквально лилася з небес, відповідала на запитання, які задавали їй подумки. Або ще ось такий випадок:  під час однієї подорожі вона разом з групою зупинилася перепочити. Виявилося, що якраз  їй не вистачило чашки і вона тут же   «матеріалізувала» її просто з повітря. До речі, зараз ця чашка зберігається в музеї головного офісу в Адьярі, і мені пощастило бачити її особисто. А взагалі, тим, хто хоче більше про все це взнати, можна порадити:  відкрийте, будь-ласка, книгу Сільвії Кренстон, яка називається «Олена Петрівна Блаватська: життя і творчість засновниці сучасного теософського руху» і прочитайте. Там ви знайдете багато чого цікавого про цю незвичайну жінку.

Л.Д. Раїсо Михайлівно, мабуть це не секрет, що багато хто говорить про  Олену Блаватську, як загадкову особистість. Як Ви вважаєте, чому?         

Р.М. Ви знаєте, як на мене, то я вважаю її не загадковою, а геніальною. Хто ще, будучи жінкою, зміг би зробити, наприклад, три кругосвітні подорожі, побувати в Турції, потім в Англії, Мексиці, Перу, Вест-Індії, на Цейлоні, далі в Італії, Тібеті, Греції, Єгипті, Америці і це ще не весь перелік визначних місць, які  вона відвідала. Олена Петрівна подорожувала майже 25 років, але  не задля себе, а для того, щоб виконати доручення, дане їй Великими Учителями, які дійсно були присутніми у її житті.  Вона мала викликати у людській пам’яті багато чого з того, що було найбільш святим  і мудрим в прадавні часи. На неї покладалося завдання передати набуті знання через Теософське Товариство, засновницею якого Вищі Духовні Сили бачили саме її.

Л.Д. Ви згадали, що Олена Блаватська була у Тібеті. Ця назва інколи навіває на людей якусь таємність, поселяє в них навіть якийсь страх. Що ж робила чи шукала  там Блаватська?

Р. М. Дякую за таке цікаве запитання. Тібет – формально це особливий район Китаю. Багато віків вважається священним місцем для буддистів та індуїстів. Всі знають,що там величезна кількість монастирів, духовних шкіл, «місць сили». Але відомо й інше. В Тібеті протягом тисячоліть існували школи, або так звані Ашрами, де проходили навчання та підготовку з Потаємних Знань майбутні Високі Духовні Сутності , яких називають Адептами. Якраз такі Знання повинна була там здобути  Олена Петрівна. Про це сказав її земний Учитель М. , якого вона зустріла в групі індійців в 1851 році в Лондоні під час першої всесвітньої виставки. Він попередив, що на неї покладається дуже складне завдання, будуть величезні труднощі, тому  необхідно попасти в Тібет не менш, ніж на три роки, щоб якраз там підготуватися  до виконання цієї важкої справи.

Л.Д. А чому саме там – у Тібеті?

Р. М. Із праць, записів Блаватської ми знаємо, що на Сході, зокрема в Тібеті, існують дуже великі відмінності з офіційною наукою в поглядах на будову Світу. Західні вчені поки що признають лише матеріальний світ, який можна осягнути за допомогою п’яти органів почуттів, а також телескопів, механізмів, мікроскопів і таке інше. Вчені Сходу, східна наука, в основному, не технічна і використовувала для цього в якості інструмента дисципліноване людське тіло й розум. Щоб розкрити таємницю будови Всесвіту, треба вийти за рамки обмеженого діапазону і перенести свою свідомість у світ невидимий, абстрактний.  Мабуть цьому і навчають в тібетських ашрамах тих, хто  спроможний такого досягти.

Про своє перебування в Тібеті Олена Петрівна ніколи не розповідала. Тому, що вона там робила  ніхто не знає. Про цей період свого життя Блаватська лише одного разу написала: «Є декілька сторінок з історії мого життя. Я скоріше помру, ніж їх відкрию. Вони надто сокровенні…».

А далі,  вже після Тібету наступив третій період біографії Олени Петрівни – період творчості.

Л. Д. Минулого разу хоч і коротко, але ми все-таки назвали найголовніші праці її життя і це, в першу чергу, «Таємна Доктрина», «Ключ до Теософії», «Ізида без покривала» тощо. Хотілося б почути про плани вашого Відділення на найближче майбутнє.

Р.М. Любове Дмитрівно, перш ніж відповісти на Ваше запитання, дозвольте ще в декількох словах розповісти, як Олена Петрівна писала «Таємну Доктрину», бо це, дійсно, було самим незвичайним феноменом, чи, навіть,  чудом. Вважаю, що нашим слухачам буде цікаво про це почути. Так ось, біля неї ніколи не було ні виписок, ні довідників, ні будь-яких паперів. Проте вона часто приводила цитати  в двісті-триста слів з різних джерел. При цьому точно вказувала ім’я автора, назву книги, том, розділ, сторінку так, начебто ця книга лежала у неї перед очима. Одного разу свідком цього був теософ Кітлі, який захотів перевірити точність цитат. Він набрав їх якомога більше і пішов до Британської бібліотеки, де впевнився, що вони повністю, до найдрібніших подробиць, співпадають з першоджерелами. У процесі роботи Блаватська не мала до них  доступу, окрім як через астральний план.

Ось такою незвичайною була наша видатна землячка, 185-річчя від Дня народження якої вшановує у цьому році  весь світ. Якраз з цією подією і пов’язані плани нашого Відділення на найближче майбутнє, а саме: з 5 по 13  серпня ми візьмемо участь у Волонтерському тижні  по проведенню ремонтних робіт «Будинку-Музею Олени Петрівни Блаватської та її родини»,  у Дні Вісника Світу та Читаннях, присвячених цій даті, що проходитимуть  у Дніпропетровську. Приємно повідомити нашим слухачам, що на цей раз в урочистостях візьмуть участь Генеральний Секретар Теософського Товариства Італії Антоніо Жерардо зі своїми колегами та Міжнародний координатор Теософського Ордену Служіння Ненсі Сікрест.

А надалі, як і раніше, ми продовжуватимемо вивчати Споконвічну Мудрість, праці Олени Блаватської, інших відомих авторів теософської літератури з тим, щоб більш досконало нести безсмертні теософські ідеї іншим. Це наш найперший обов’язок.                      

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.


Оставить комментарий

*