Доброчинності багато не буває

DSC00798, фото приют  «ЩЕДРИЙ ВЕЧІР, ДОБРИЙ ВЕЧІР…», – такими словами, прямо з порогу, ми звернулися до мешканців притулку для одиноких людей похилого віку «Милосердний самарянин». Це було 6 січня 2015 року, в знаменний день, що передує святу Різдва Христового. Цього «щедрого вечора» ми в своїх віршах, колядках побажали нашим друзям від імені всіх теософів, як Кіровограда, так і усієї України, витримки, взаєморозуміння, милосердного ставлення один до одного. Пригостили різними ласощами, що приготували своїми руками, бо знаємо, як вони нудьгують за домашніми стравами.

  Особливої уваги удостоївся ювіляр – Олександр Рожко – якому виповнилося 60 років! Разом з Вітанням йому, як і годиться в такий день, були вручені подарунки.

  Крім того, на прохання багатьох, хто не в спромозі виходити з кімнат, Валентина Богуш провела черговий сеанс оздоровчої гімнастики. Було радісно чути, що сьогоднішній вечір дійсно щедрий і добрий, багатий на сердечне, тепле, доброзичливе спілкування.

  Через два тижні ми знову завітали до «Милосердного самарянина», бо ВОДОХРЕЩАМ якраз передує 18 січня – Хрещенський Святвечір.

  Наш волонтер Віра Іванівна Махоріна добре знається на народних традиціях. Тому зранку зайшла до православного храму, щоб освятити воду.

  Як завжди, під час зустрічі було трохи розмов, а потім практики. Спочатку ми нагадали всім, що колись, в день 19 січня, у Йордані Іоан Предтеча, названий Хрестителем, хрестив Ісуса Христа. З того часу наші предки вірили і вважають, що вода, освячена в цей день, має цілющу силу. Ось тут ми і запропонували тим, хто хоче, торкнутися цієї СИЛИ. Роздали посуд, який принесли з собою, розливали свіжу прозору воду, а люди тут же її пили, промивали нею очі, «щоб добре бачили», вуха – «щоб добре чули», змочували лоба, «щоб мудрою була голова». Дехто набирав води з собою, щоб потім обтерти тіло, щоб було здоровим та сильним, як вода. Ми підійшли до тих, хто не зміг вийти до загального гурту, повторили цю процедуру з кожним, нікого не залишили поза увагою.

  На прощання побажали всім, щоб збулися їхні найголовніші мрії, прохання, які вони замовлять у своїх молитвах у хрещенську ніч у неба, що « відкривається» перед ранковою службою у храмах будь-якої релігії.

  Залишаючи приміщення притулку, ми у відповідь почули: «Приходьте ще».

  Чекайте! Прийдемо!

Ініціативна група ТОС, Кіровоград

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.


Оставить комментарий

*