Рубрики Станіслав Березкін у своєму інтерв’ю від 26-ого червня 2014 року «Новій газеті» сказав: «Життя диктує потребу в нових баченнях». Звичайно, це стосувалося політичної ситуації, що склалася останнім часом в Україні. Але, якщо глибше вникнути в зміст цього мудрого висловлювання, то, на мій погляд, його рівноцінно можна віднести і до ситуації відносно духовного розвитку, як Всесвіту в цілому, так і кожної людини зокрема, як науки взагалі, так і окремих її галузей.
Сьогодні, в період переходу Людства до нового циклу еволюційного розвитку, в період Духовного Відродження, яке несе Епоха Водолія, як ніколи, ПОТРЕБУЮТЬ НОВОГО БАЧЕННЯ підходи вчених щодо розробки гіпотез, впровадження тих чи інших наукових відкриттів. Тому, на перший план висувається найбільш актуальна проблема: необхідність «удосконалення структури духовного розуму вчених», розширення свідомості самих дослідників, бо тільки завдяки цьому можна буде вивести теперішній науково-технічний прогрес на той рівень, який сприятиме зближенню науки і духовності, а значить, гармонійному розвитку людини заради мирного світлого майбутнього.
Якраз такі питання стали предметом обговорення на 37-ому Європейському Теософському Конгресі, що проходив з 30 липня по 3 серпня 2014 року в столиці Франції Парижі, в штаб-квартирі Європейської Федерації Теософського Товариства і Французької секції, що розташована недалеко ( в десяти хвилинах ходьби) від знакової споруди – Ейфелевої Башти. В його роботі взяли участь представники 21 країни Європи, а також США, Канади, Болівії, Уругваю, Індії. Серед них у складі 10 членів Міжнародного Теософського Товариства ( МТТ) була делегація України, до якої від Кіровоградського відділення «Лайя» ввійшли Людмила Передерій, Валентина Бєлан, Раїса Калашнікова.
Зліва направо: Валентина Бєлан, Раїса Калашнікова, Людмила Передерій – учасники Конгрессу
Розкриваючи тему Конгресу «Наведення мосту між наукою і духовністю», вчені, наукові працівники, дослідники різних наукових галузей поділилися своїми напрацюваннями в області квантової фізики, психології, біології, теорії інформації. Вони підкреслювали, що духовність у науці завжди повинна знаходитися вище її матеріального аспекту, що для людини важливим має залишатися , перш за все, моральний результат наукових відкриттів, а не споживчий підхід при їх впровадженні. Життя потребує від вчених НОВОГО БАЧЕННЯ суті духовних цінностей, які повинні стати головними чинниками під час нових експериментів, відкриттів, досліджень тощо. Зараз повинно здійснюватися те, наголошували промовці, що передбачувала відносно науки майже 130 років тому назад Олена Петрівна Блаватська, коли писала в «Таємній Доктрині», що «наука з одним «аеродинамічним крилом»,- проти проектування якого вона не заперечувала,- далеко не полетить і що їй (науці) слід терміново потурбуватися про її друге крило – розкриття безмежної енергії Духу – вічного рушія всього еволюційного процесу».
Звичайно, тема Конгресу була дуже сучасною, цікавою і необхідною. Для себе ми зробили висновок, що використовуючи теософське вчення, яке вказує шлях до Єдності, Любові, Волі, Мудрості, будемо все робити для подальшого, більш широкого розкриття тем духовності з тим, щоб будувати між людьми чисті, щирі, братерські взаємовідносини, без протистоянь. Дуже важливо і дуже хотілося б, щоб необхідність цього зрозуміли всі, хто готує спеціалістів нового часу, щоб про це почули і знали наші діти, молодь, бо вони – майбутні вчені і кому ж, як не їм ПРОЕКТУВАТИ ДРУГЕ КРИЛО НАУКИ.
Однією з задач, яку ми ставили перед поїздкою, було відвідати місця, пов’ язані з перебуванням Олени Петрівни у Парижі. Членами Кіровоградського відділення було знайдено в мемуарній теософській літературі дві адреси: вул. Нотр-Дам де Шам, 46 у Парижі та містечко Еньєн недалеко від нього. В Еньєні вона гостювала у помісті графині Д’Адемар, але воно не збереглося. А ось вищезгаданий будинок у столиці Франції ми знайшли. За ці довгі роки він зовні не змінився, окрім першого поверху, який має сучасний вигляд. Для нас це вже не мало значення. Ми віддали дань пошани нашій неповторній співвітчизниці, залишивши для себе фотографію на пам’ять.
Фото на пам’ять біля будинку, де у 1884 р. жила Олена Петрівна Блаватська
Дуже хвилюючим ще був момент, коли Президент Теософського Ордена Служіння Франції Мішель Шапотен разом з дружиною Діаною вручили українській делегації понад 150 м’яких іграшок, виготовлених руками французьких теософів з тим, щоб передати їх дітям біженців. Це був знак солідарності і співчуття до тих бід, які переживає зараз наша країна. У Кіровограді ми з великою любов’ ю і сердечністю передамо їх в дитячі руки найближчим часом.
Ми з радістю прийняли подарунок від французьких теософів
Знаковою подією Конгресу була участь у його роботі нового Президента Міжнародного Теософського Товариства Тіма Бойда, який заступив на цю посаду в квітні нинішнього року і буде обіймати її протягом 7 років. Він виявив велику увагу до розвитку теософського руху в Україні і завірив нас у своїй підтримці, прийняв пропозицію разом зі своєю дружиною відвідати Україну, батьківщину О. П. Блаватської, у 2015 році. Будемо чекати і готуватися до цієї важливої зустрічі.
На фото зліва наша делегація з новим Президентом Міжнародного Теософського Товариства Тімом Бойдом та його дружиною; справа – з віце-Президентом МТТ Махендрою Сингалом та його дружиною
Наостанок, як кажуть, не можна не сказати про ті теплі, доброзичливі, сердечні відношення до членів нашої делегації з боку не тільки представників присутніх на Конгресі країн світу, але й простих перехожих громадян, туристів, продавців товарів тощо. Неодноразово, коли вони чули українську мову і взнавали, що ми з України, в їх очах спалахувало бажання чимось нам допомогти: одні пропонували безкоштовно воду, різні напої, морозиво, інші просто підходили з обіймами і побажаннями мирного неба над головою.
Поверталися додому з великою радістю, що поряд з нами є багато людей Доброї Волі, однодумців, не байдужих до долі нашої славетної України, які бажають всім людям Миру, Щастя, Світла, Єднання і прагнуть подальшого підтримання духу Братерства на прекрасній планеті Земля.
