Рубрики 
Метки: 
Делегація України вирушила на щорічну Конвенцію Міжнародного Теософського Товариства, яка проходила в Адьярі, Індія, з 31 грудня 2016 року по 05 січня 2017 року, в складі 6-и членів, а саме: Світлани Гавриленко, Наталії Березанської та Ірини Коритцевої – з Києва, Сергія Нижанківського з Харкова, Наталії Філіпової з Одеси та Раїси Калашнікової з Кропивницького.
Передбачалася не лише традиційна участь у роботі Конвенції, а дещо більше. Перед поїздкою самі члени делегації визначили цілий ряд завдань, які планувалося виконати. Перш за все , нам дуже хотілося допомогти Адьяру в прибиранні території віднаслідків непередбаченого гігантського циклону, який пройшов буквально за декілька днів до початку Конвенції.
І це нам вдалося: ми упорядкували Меморіальний Комплекс Пам’яті, присвячений всім президентам, які відійшли на Тонкий План;
розчистили поляну та привели у належний стан Лавку, з якої Джидду Кришнамурті читав у період з грудня 1932 по січень 1933 року лекції для членів ТТ Барселони, Іспанія, про теософські ідеї, принципи, про діяльність Теософського Товариства;
прибрали Меморіал співзасновника, першого й довічного Президента Теософського Товариства Генрі Олькотта;
висадили велику кількість трави навколо зведеного після природного катаклізму дерева, яке росте перед самим Адьярським театром – місцем проведення Конвенції.
Де б ми не працювали, до нас приєднувалися теософи з різних країн світу – Австралії, Північної Африки, Фінляндії,Аргентини тощо.Це вже був перший крок на Шляху до Єдності.
Наостанок, ми не залишили без уваги й дерево України, яке було посаджено на головній алеї Адьяру в 2010 році: укріпили ще зовсім невеличке молоденьке деревце, поновили (пофарбували) надписи біля нього, а також біля дерев О.П. Блаватської та Г. С. Олькотта. 
Якщо слідувати хронології нашого перебування в Адьярі, то слід відмітити 30-е грудня 2016 року. В цей день проводилося засідання членів Генеральної Ради МТТ, на яке вперше в історії теософського руху в Україні була запрошена Організаційний Секретар Теософського Товариства в Україні Світлана Гавриленко.Назва її доповіді була: “Місце народження О. П. Блаватської та Теософське Товариство”. Вона показала членам Ради12 місць на території України, які пов’язані з історією сім’ї Олени Блаватської та її життям, розповіла про участь Теософського Товариства в Україні по відновленню будинку, де народилася наша співвітчизниця, та про роботу по підтриманню у належному стані, розташованого в ньому, Музейного Центру Олени Петрівни Блаватської та її родини (м. Дніпро, колишній Катеринослав). Крім того, членам Ради були передані буклети й диски з матеріалами презентації та додаткова інформація стосовно Музейного Центру й щорічних Волонтерських робіт.
Відкриття Конвенції відбулося 31 грудня 2016 року о 8:00 годині ранку за місцевим часом. Один за одним на сцену 
піднімалися представники різних релігій світу та промовляли їхні молитви. Об’єднала їх Універсальна теософська молитва, яку розмірено, повільно, спокійно виголошував Міжнародний Президент Теософського Товариства Тім Бойд, а за ним чітко повторювала тисячна аудиторія учасників Конвенції:
О, приховане Життя, що коливає кожен атом!
О, приховане Світло, що осяює кожне творіння!
О, прихована Любов, що єднає ВСЕ!
Нехай кожен, хто відчує себе ТОБОЮ,
Знає свою ЄДНІСТЬ з УСІМА!
Важко передати словами той стан, що охоплює кожного з нас, як частинку Цілого. Треба в цей час бути там – в Адьярі!
Після вітального слова, з яким звернувся до присутніхТім Бойд, привітань від кожної з 25 країн, що брали участь у роботі Конвенції, в тому числі й від України ( виступила Світлана Гавриленко), розпочалася цілеспрямована робота.
Тема Конвенції “Через Ілюзію: призив до Єдності” була достатньо складною, особливо для тих, хто ще глибоко не оволодів усіма аспектами, принципами Теософського вчення. Перед нами виступали міжнародні лектори з багаторічним досвідом теософської роботи. Серед них дипломат С.Раджазекар з Ченнаю, Генеральний Секретар ТТ Австралії Лінда Олівейра, Генеральний Президент Філіппінського ТТ ВісентеХао Чин, Президент Об’єднаної Ложі теософів з Каліфорнії Кароліна Доранс… Всього виступило 18 лекторів з 10-и країн світу. Незважаючи на те, що теми виступів були дуже різні, зокрема: “Вивчаючи життя”, “ Трансформація внутрішнього себе”, “Світло. Більше Світла!”, “Жити з Центра Безмовності” і таке інше, суть залишалася одною: теософське вчення прийшло до нас для того, щоб стати інструментом, який допомагає людині змінити себе так, щоб жити Вищим “Я” – Атма-Буддхі. А це й буде Єдність.
Допомогли нам відчути себе Єдиними з Усіма біля 300 дітей авторської школи зі 
штату Ченнай, які разом з її директором, керівним складом, вчителями та вихователями прибули, щоб привітати учасників Конвенції. Слова були зайвими. Ми відчували себе Єдиним Цілим через Любов до кожного, через тепло наших сердець.
Останній день Конвенції був присвячений прийому нових членів Теософського Товариства, яке провів Міжнародний Президент ТТ Тім Бойд у головному офісі Адьяру. Запам’яталися його рекомендації тим, хто офіційно ставав на Шлях Теософського Руху:
- Читати та вивчати духовну, насамперед, споконвічну літературу, бо вона завжди закликає до Єднання. І хоч хтось може зауважити, що це лише теорія, але без неї ми не зможемо пізнавати себе, що так необхідно для самовдосконалення.
- Практикувати Медитацію – як найкращий метод Єднання зі своїм Мудрим Учителем – Вищим “Я”.
- Працювати заради Загального Блага через Служіння, проявляючи в житті кожного дня Альтруїзм.
Але цьому дню передував ще один, приємний та, звичайно, важливий для нас: особиста зустріч Тіма Бойда з членами 
нашої, найбільшою за чисельністю, делегації. В теплій, сердечній обстановці 
Світлана Гавриленко коротко проінформувалайого та Міжнародного Секретаря ТТ Мар’ю Артамаа, яка також була присутня на зустрічі, про теософську роботу, що проводиться на батьківщині Олени Блаватської, вручила Міжнародному Президенту Ювілейну медаль, виготовлену в Україні на честь 185-річчя від Дня її народження та Пам’ятну медаль на відзнаку 10-річчя від дня заснування Міжнародного Культурного Центру Олени Блаватської в селі Павлинка Одеської області, де в дитячі роки декілька разів зупинялася Олена разом зі своїм батьком.
До речі, наші інші ювілейні напрацювання, зокрема: видання “Теософія як Шлях”, “ Спецвипуск Альманаху“Духовний Центр Кіровоградщини”, “Наукові пророцтва Олени Блаватської”, ми передалиАдьярській бібліотеці.
Роботу Конвенції дуже прикрасила культурна програма. Ми стали учасниками ритуалів “Орден Круглого Стола” та “Містична Зірка”, насолоджувалися мелодійною індійською музикою та національними танцями.
Закінчилося, так би мовити, наше офіційне перебування в Адьярі. Але ми зі Світланою Йосипівною залишалися ще на два тижні: на нас чекала робота в Адьярському Архіві, доступ до якого Україна намагалася отримати, починаючи з 2010 року. 
Та лише в цьому році це стало можливим. Нашим завданням було: дослідити, проаналізувати якомога більше з 24-х томів архівних документів, які особисто укомплектувала О. П. Блаватська, відшукати статті, замітки, коментарі, будь-яку іншу можливу переписку, яку Олена Петрівна зберегла на російській мові, та внести їх до архівної справи. Але, як виявилося в процесі роботи, не лише російськомовні сторінки прийшлося очини, не ввійшли до перелікудокументів. Звичайно, це й добавило й ускладнило нашу роботу, яку ми повинні будемо продовжити ще й вдома, але одночасно принесло задоволення, що хоч чимось ми можемо допомогти Адьяру упорядкувати та зберегти якомога повніше ті першоджерельні матеріали, які вона залишила нащадкам. В один з робочих днів в Архіві Світлана Йосипівна під час перерви провела з його працівниками Презентацію про місце народження Олени Петрівни, про роботу, яка проводиться в Україні по подоланню упередженого ставлення до її імені та до Теософії.
Якраз протягом останніх двох тижнів в Адьярі працювала цифровувати, а й чимало тих, що, з невідомої для нас при Школа Мудрості на тему: “Само-трансформація та Духовне життя”, яку вів Генеральний Президент Філіппінської Теософської Секції Вісенте Хао Чин. 
Не знаю, за що нам така ласка, але стало можливим скоординувати роботу в Архіві таким чином, що ми мали можливість, нехай і частково, брати участь у роботі Школи. Тут поступово, крок за кроком, розкривалися питання, як справлятися зі своїми внутрішніми й зовнішніми проблемами, як входити в Центр Самого Себе, щоб досягти чистої, неструктурованої обізнаності, поєднавши при цьому внутрішню й зовнішню свідомістьу Єдине Ціле, як працювати над собою більш поглиблено з тим, щоб рухатися до Духовного життя.
Всі теоретичні викладки матеріалу будувалися на конкретних прикладах з життя, відслідковувалися й закріплювалися під час багато чисельних практик та медитацій.
Тема Школи, яка на перший погляд здавалася такою знайомою й зрозумілою, виявилася настільки цікавою й незвично поданою, що не змовляючись, у нас зі Світланою Йосипівною виникло бажання запросити цього прекрасного лектора в Україну.
Наше перебування в Адьярі вже завершувалося, коли Вищі Сили піднесли нам ще один подарунок: разом з представниками інших країн світу, зокрема, Нідерландів, Фінляндії, Каліфорнії, Бразилії, Філіппін, Аргентини, Австралії, США ми були запрошені в родину Міжнародного Президента “на чай”.
Не змушена, щира обстановка, теплі посмішки, гостинність господарівстворили атмосферу доброзичливості, гарного настрою та відчуття Єдності з усіма. 
Від’їжджаючи, кажемо: “Не прощавай Адьяре, а до Побачення!”, бо дуже хочеться ще не раз сюди завітати.
Раїса Калашнікова, м. Кропивницький
